"Дєлай как я!" /(C)/ 
(Як бандерівці на Донбасі вчили місцевих елементарним поняттям)
----
За два-три дні земля на редуті (навколо наметів та "харчоблока"), постійно втоптувана чоботами "блокадників", перетворилася на бридке багно. Ця "жижа" затікала в намети, забруднювала спальні місця, наносилася на взутті, котре моментально намокало (окрім гумового). З цим потрібно було щось терміново робити.
Хлопці метрів за 120-150 від редуту на стихійному смітнику знайшли купу старого асфальту, котрий колись давно зірвали і винесли на смітник. Добровольці (а їх постійно було вдосталь) відразу почали довбати цей асфальт ломами та лопатами і носити його в розпоротих мішках на редут для "асфальтування" території. І таким чином за 3-4 дні фактично замостили тим старим асфальтом чи не всю територію редуту, практично позбавившись від багнюки.
Більше того - ще й зробили "ямковий" ремонт шматка автомобільної дороги, котра проходила безпосередньо перед редутом (там машини інколи здіймали фонтани брудної води, коли їхнє колесо попадало в яму, ризикуючи таким чином залити смердючим брудом протестувальників-блокадників, котрі стояли поруч).
Приблизно посеред цієї роботи підійшла якась місцева жіночка років 50-ти і поцікавилася: "а что ето ви тут дєлаєте?"
Ну, я сказав, що асфальтуємо ями підручними засобами. Жіночка з непідробним захопленням відповіла: "Ах, какіє ви, мальчікі, маладци!"
...
На другий день якась жіночка (може та сама - я не придивлявся, бо було трохи далеченько) із чоловіком вже лупали ту купу старого асфальту і носили його у свій двір поблизу
Дурний приклад - заразний, еге ж
(Як бандерівці на Донбасі вчили місцевих елементарним поняттям)
----
За два-три дні земля на редуті (навколо наметів та "харчоблока"), постійно втоптувана чоботами "блокадників", перетворилася на бридке багно. Ця "жижа" затікала в намети, забруднювала спальні місця, наносилася на взутті, котре моментально намокало (окрім гумового). З цим потрібно було щось терміново робити.
Хлопці метрів за 120-150 від редуту на стихійному смітнику знайшли купу старого асфальту, котрий колись давно зірвали і винесли на смітник. Добровольці (а їх постійно було вдосталь) відразу почали довбати цей асфальт ломами та лопатами і носити його в розпоротих мішках на редут для "асфальтування" території. І таким чином за 3-4 дні фактично замостили тим старим асфальтом чи не всю територію редуту, практично позбавившись від багнюки.
Більше того - ще й зробили "ямковий" ремонт шматка автомобільної дороги, котра проходила безпосередньо перед редутом (там машини інколи здіймали фонтани брудної води, коли їхнє колесо попадало в яму, ризикуючи таким чином залити смердючим брудом протестувальників-блокадників, котрі стояли поруч).
Приблизно посеред цієї роботи підійшла якась місцева жіночка років 50-ти і поцікавилася: "а что ето ви тут дєлаєте?"
Ну, я сказав, що асфальтуємо ями підручними засобами. Жіночка з непідробним захопленням відповіла: "Ах, какіє ви, мальчікі, маладци!"
...
На другий день якась жіночка (може та сама - я не придивлявся, бо було трохи далеченько) із чоловіком вже лупали ту купу старого асфальту і носили його у свій двір поблизу
Дурний приклад - заразний, еге ж
Немає коментарів:
Дописати коментар