А батько не прийшов з війни.
Вночі він часто мені снився,
А вранці фотографію я брав
І довго в очі батькові дивився.
"Чому ти, тату, не прийшов?
Чому покинув нашу хату?"
Кривились губоньки від сліз
і шепотіли: "тату...тату..."
"Чому багато горя на землі,
Чому війни лунали кроки,
Чому сивіли наші матері, що стали вдовами у 28 років..?"
Уже давно нема війни
Уже давно над нами мирне небо
Та хочеться найбільш мені,
Щоб тато повернувсь з війни і пригорнув мене до себе..
Ці слова були написані кілька років тому ветераном праці, дитиною війни Іваном Уманчиком до Дня Перемоги. Ніхто й подумати не міг, що ці слова можуть бути повторені у 2014 році...
Вночі він часто мені снився,
А вранці фотографію я брав
І довго в очі батькові дивився.
"Чому ти, тату, не прийшов?
Чому покинув нашу хату?"
Кривились губоньки від сліз
і шепотіли: "тату...тату..."
"Чому багато горя на землі,
Чому війни лунали кроки,
Чому сивіли наші матері, що стали вдовами у 28 років..?"
Уже давно нема війни
Уже давно над нами мирне небо
Та хочеться найбільш мені,
Щоб тато повернувсь з війни і пригорнув мене до себе..
Ці слова були написані кілька років тому ветераном праці, дитиною війни Іваном Уманчиком до Дня Перемоги. Ніхто й подумати не міг, що ці слова можуть бути повторені у 2014 році...