середа, 29 липня 2009 р.

Один з найбільш значущих уроків життя

Сабдж. Про який вже згадував в одному з попередніх постів, але, перечитуючи одну з повістей С. Алєксєєва, таки напав на точну цитату. Цю практичну, емпірично доведену мудрість люди переважно або забувають, або, найчастіше, взагалі не знають.
Підтверджую нижчепроцитоване зі всією відповідальністю та серйозністю. А ще роблю зауваження, що має місце і зворотній зв'язок.
Отже, сама цитата.
"... Из бытовых мелочей складывается манера поведения. Незаметные, второстепенные детали накладывают отпечаток и на характер, и на образ мышления. Поэтому важно все. Дипломатические обеды с пресловутой сложной сервировкой и приборами делаются не ради того, чтобы показать изысканность стола. Есть можно и руками, и с газеты... Сложность обыденных бытовых вещей незаметно начинает диктовать и направление застольных разговоров, и поиск компромиссных решений..."
/(С) Сергей Алексеев. "Сокровища Валькирии (книга вторая). Страга Севера", стр. 133/

понеділок, 27 липня 2009 р.

Зніму окрему кімнату, або 2-кімнатну квартиру в Києві. Виключно у власника!

Якщо хтось щось знає, чи може порадити що-небудь на тему сабджа - буду вельми вдячний.
Отже, сабдж. Терміново. Тобто, буквально з понеділка 3-го серпня. Можу приїхати раніше (скажімо, в неділю 2-го серпня) подивитися і поторгуватися.
Кімнату, або 2-кімнатну квартиру - це дивлячись що буде вигідніше по розташуванню та баблу. Бо мій напарник, з котрим донедавна я ділив одну квартиру, також хоче з'їхати (причина банальна - забухали господарі нинішньої нашої квартири (батько з сином). Вже того батька "бєлка" одного разу осідлала і довелось терміново з'їжджати, щоби не вляпатись в мордобій з поножовщиною. Одним словом бачу, що далі нормального життя на нинішній хаті не буде).
Ну і ми з напарником не проти й надалі ділити одну квартиру (придивились один до одного протягом 3-х років - і бачимо, що можемо ужитися :).
Проте якщо оптимальніше для мене виявиться кімната - то буду говорити лише за себе.
Ось вимоги:
Бажаний район квартири (впорядковано з пониженням приорітету. Проте розглядаються й інші варіанти):
  • м. Шулявка (наприклад, вул. Смоленська, Якіра, Індустріальна, Теліги, Виборзька etc) - ідеально, бо добиратися щодня маю до свого офісу біля Індустріального моста (по вул. Смоленській)
  • м. КПІ (не далі як за 7 хв. пішки)
  • м. Берестейська (не далі як за 7 хв. пішки)
  • м. Нивки (не далі як за 7 хв. пішки)
  • м. Святошин (не далі як за 7 хв. пішки)
  • м. Лівобережна (не далі як за 7 хв. пішки)
  • ну і т.д.
Дам від 600 до 1000 грн/місяць (за кімнату. Відповідно - до 2000 грн/місяць за дві кімнати) залежно від району та побутових умов.
В принципі достатньо лише ліжка (дивану), шафи для одягу, стола та табуретки/крісла. Холодильник, ТВ etc - не потрібні. Ванна, туалет, відсутність тарганів/мурах/блощиць/etc, постійна наявність гарячої/холодної води і повна приватність (не заважати відпочивати мені після роботи) - обов"язкові!
З культурою/чистоплотністю у нас (зокрема в мене) все ОК.
Робота в мене здійснюється вахтовим методом: тиждень в Києві, наступний - вдома в Рівному, тому реально проживатиму в кімнаті не більше 12 (а як правило 10) днів на місяць. Тобто, "комунальних платежів" на мене піде децл.
Якщо хтось щось може запропонувати/порадити - буду щиро вдячний.

пʼятниця, 24 липня 2009 р.

четвер, 23 липня 2009 р.

Дуже хвора мама. Кажуть лікарі, лишилося 2-5 днів :(((

Що ж тут сказати... :((((((((((((. Оце і є біда. Все інше - просто неприємності. Більші, чи менші, але просто неприємності.
Вже днів 4-5 мама лише по 2-3 години на добу є адекватна. А вчора-сьогодні взагалі лише годину-півтори. Весь інший час - марить. Нікому не дає ні спати, ні відійти від себе.
Не маю (і не хочу) нічого додати. Сумно :(((.

субота, 18 липня 2009 р.

Хе-хе.. Тачка вже в гаражі :)

Як ото писав недавно, вирішили з дружиною на позаминулому тижні купити 5-тирічну "Ниву-21213". Сьогодні вніс за неї залишок грошей, оформили разом з колишнім власником в нотаріальній канторі генеральне доручення (бо власник минулого тижня був страшенно зайнятий справами і не мав часу зняти її з обліку в МРЕО) і пригнав додому.
Далі, домовився з автомеханіком про те, що з самого ранку понеділка її відгонять на діагностику на СТО, складуть список всього, що потрібно докупити, докуплять його/поміняють/відрегулюють і т.п.. А у вівторок/середу окрім цих робіт ще й допоможуть зі зняттям/поставленням на облік в МРЕО.
Так що вийшло сьогодні супер з домовляннями :). Я радий.
Ну і паралельно ще інші друзі пообіцяли завести мене в одну хорошу автошколу (познайомити з людьми звідтіля), щоби офіційно пройти там додатково 2-тижневий курс практичного водіння. А то за кермом сидів давно. Навики призабулись... Необхідно відновити.
Ну і вже сверблячка бере - не можу дочекатися коли вже куплю човна резинового (2-місного), і на рибалочку з братом виїдемо цією "Нивою" на якесь плесо :).

субота, 11 липня 2009 р.

7 пріоритетних стратегічних областей для нових телекомівських бізнес-моделей

Колись написав був цю статтю для робочих потреб. Час пройшов, то можу вже й сюди закинути. Отже,
----
7 приоритетных стратегических областей для новых телекомовских бизнес-моделей

1 Введение
Статья (вернее, это можно назвать executive summary к самой статье), по мотивам которой разработан настоящий документ, размещена здесь.
Вообще-то данной теме посвящена целая большая аналитическая статья. Которая, к сожалению, доступна либо только членам Telco 2.0 Инициативы, либо по отдельной платной подписке (за немерянные деньги). А настоящий документ рассматривается только как сверхкраткая тезисная аннотация этой статьи (лучше хоть что-то, чем вообще ничего).
Итак, за последний год разговоры в телко-отрасли насчет двунаправленной бизнес-модели (см. все части документа по приведенной ссылке) явно сместились из области вопроса «а что это такое?» в область «а как ее можно внедрить?». И, собственно, в вышеупомянутой статье рассматриваются ключевые приоритетные направления при внедрении такой модели у телко-операторов.
Принципы двунаправленной телко бизнес-модели прочно вошли в обиход операторской отрасли. Ниже приводятся и анализируются результаты ответов участников последних двух Telco 2.0 Brainstorm’ов на два важных вопроса.

Каковы должны быть стратегические приоритеты в условиях текущей экономической ситуации?
  1. В условиях текущего экономического кризиса операторская отрасль должна прилагать усилия в направлении сокращения издержек, повышении эффективности, снижения текучести клиентской базы/повышения лояльности клиентов – 7%.
  2. Испытания новых бизнес-моделей, которые способны генерировать новые виды дохода, важны в ближайшем будущем настолько же, насколько достижение операционной эффективности и сохранение клиентов – 93%.
В основном вся дискуссия вокруг данного вопроса сконцентрировалась на том как двигаться дальше. И нижеследующий текст – это квинтэссенция мыслей участников по данному поводу.

2 Способны ли телко-операторы разработать успешную «платформенную» стратегию?
В Ницце (2009 г.) 48% опрошенных согласились, что такое возможно, но крайне сложно ввиду необходимости соблюдать общепринятые стандарты отрасли и одновременно «быть инновационным». Каждый пятый из респондентов был более оптимистичен, согласившись с тем, что операторы способны сделать это, как никто иной. Они пребывают в уникальных условиях в плане оценки и реализации новых возможностей и создании новой [добавочной] стоимости в эре цифровой экономики. Оставшихся 32% респондента высказались пессимистично, отметив, что розничный и оптовый бизнесы пребывают в конфликте по самой своей природе, и что у сервис-провайдеров просто будет отсутствовать желание переходить от одно- к двунаправленной бизнес-модели.
Telco 2.0 Инициатива считает, что шагом вперед на пути перехода от одно- к двунаправленной бизнес-модели является понимание (операторами) и спецификация end-to-end коммерческой модели (framework’a) для телко-операторов в пределах двунаправленной «экосистемы». Рисунок ниже демонстрирует это на некотором «высшем» [логическом] уровне.

Рис. 1. Двунаправленная телекомовская бизнес-модель: схематическая архитектура

В ходе мозгового штурма, организованном Telco 2.0 Инициативой в Ницце в этом году (май 2009 г.) его участники фокусировались на 7-ми важных аспектах построения двунаправленной платформенной стратегии:
  1. Открытые API (Open API) – как открыть операторские сети для снижения затрат на доступ к ним и/или стоимость транзакций для других ритейлеров.
  2. Розничные сервисы 2.0 (Retail Services 2.0) – как операторам «подружить» (в рамках той единой платформы) собственные ритейловые сервисы и B2B-сервисы, предоставляемые платформой, нацеленные на то, чтобы позволить другим ритейлерам успешно продавать свои продукты и сервисы посредством операторских сетей.
  3. Устройства 2.0 (Devices 2.0) – каким образом телко-операторы должны доступаться к «интеллектуальности» в устройствах (и какой именно) для того, чтобы использовать ее в собственных ритейловых сервисах и стратегиях двунаправленной бизнес-модели.
  4. Корпоративные сервисы 2.0 (Enterprise Services 2.0) – каким образом данные (о клиентах), которыми владеют телко-операторы, способны помочь разрушить барьеры, выстроенные другими операторами на пути прямого взаимодействия с конечными пользователями.
  5. Распространение контента 2.0 (особенно видео) (Content (esp. Video) Distribution 2.0) – насколько телко-операторы способны зарабатывать деньги, помогая в плане восстановления рационального поведения рыночных игроков.
  6. Техническая Архитектура 2.0 (Technical Architecture 2.0) – насколько телко-операторы способны упростить/облегчить доступ к своим ключевым (и до сих пор неиспользуемым) активам – данным о пользователях.
  7. Испытания 2.0 (Piloting 2.0) – как достичь успеха и быстро обучаться.
3 Ключевые приоритеты
Участников мозгового штурма в Ницце попросили выделить два ключевых приоритета, обеспечивающих процветание операторской отрасли в ближайшем году (с предлагаемого перечня деятельностей). Ниже вашему вниманию предоставлены результаты данного опроса.

Рис. 2. Распределение ответов респондентов

Первые три места заняли:
  • новые уровни взаимодействия между сервис-провайдерами
  • лучшее понимание потребностей upstream-отраслей (см. рис. 3)
  • лучшее понимание потребностей конечных пользователей (см. рис. 3)

Рис.3. Upstream-партнеры (левый столбик) и downstream-потребители (правый столбик)
  1. Взаимодействие между сервис-провайдерами нужно для создания новых рынков для upstream- и downstream-пользователей (см. рис. 3). Это потому, что приложение, изначально предназначенное для использования только частью пользователей какой-то одной [операторской] сети, вряд ли будет интересным для всех пользователей всех операторов (здесь имеется ввиду такое качество приложения как, например, интероперабельность услуги SMS).
  2. Понимание потребностей upstream-отраслей (см. рис. 3) является критичным для понимания генерируемых ими цепочек добавленных стоимостей и «больных мест», на устранение которых нацелены новые типы операторских сервисов. Это требует от операторов совершенно нового нетипичного подхода – требуется глубокий анализ внутренних бизнес-процессов «чужих» отраслей, которые к тому же необязательно каким-либо образом связаны с коммуникациями.
  3. Понимание потребностей конечных пользователей всегда необходимо при планировании и имплементации сервисов, но в этом случае тут присутствуют два особенных момента. Первый состоит в том, что настоящие потребности пользователей необязательно связаны с коммуникациями и даже вообще никак не коррелируют с традиционными телко-представлениями. Второй момент состоит в том, что в определенных случаях использования клиентских данных могут возникать довольно непростые вопросы приватности и безопасности, не возникавшие ранее (пример – Google Street View, Phorm и др.). Эти вопросы решаемы, но только на основе глубокого понимания потребностей и чаяний конечных пользователей и самого процесса планирования и внедрения новых услуг, предназначенных для удовлетворения этих потребностей и желаний.

пʼятниця, 10 липня 2009 р.

Думав-думав, і все-таки нарешті наважився :)

Сабдж відносно придбання б/в автомобіля Нива-21213 "Тайга" 5-тирічної давності (75,000 км на спідометрі, ГБО, "обвіс" і ще деякі плюси. Очевидний мінус один - абсолютно лиса ще й потріскана "резина". Фактично можна вважати, що її нема). Чуйка підказала, що якщо не куплю зараз оце авто, то вже ніколи не куплю ніякого :). Ну і моя Ольга мене підтримала. Так що скоро будуть з нас "нивоводи". Завдаток вже заплатили. Тепер на протязі десь 2-х тижнів переоформлюватимемо тачку. Потім загоню її на СТО для детального огляду і корекції вузлів/механізмів, котрі її потребують. Мій хороший товариш Ігор, безсумнівний знаток в цій справі, вчора обдивився машинку зі всіх сторін, пройшов легенький тест-драйв і сказав, що вона безумовно вартує грошей, запрошених продавцем. Але обов'язково слід по дрібницях підрихтувати її на СТО (розвал колес відрегулювати, рульове підтягнути, подивитися ходову etc), щоби не спровокувати, бува, походу якісь значні проблеми. Нижче зображені дві фотки цієї машинки.

понеділок, 6 липня 2009 р.

Мандруючи Клеванем (передрук)

Я вже одного разу передруковував в своєму блозі короткий нарис, котрий з великою любов'ю описує історію мого рідного містечка Клевань.
І ось буквально півгодини тому знову наткнувся на статтю "Мандруючи Клеванем", де кореспондент гарно змальовує моє містечко. Дякую Вам, пані Валентино! Сподіваюсь, не образитеся на мене за передрук Вашої статті? :) Бо сподобалась вона мені сильно. Я лише дві наявні в мене фотки безодні (їх зробив мій брат Тарас камерою свого мобільного телефону десь в кінці квітня цього року) до неї в кінці приліплю для наглядності. Отже,
---------
Мандруючи Клеванем
Немає нічого кращого для жителів міста, як вирватися з полону асфальту й багатоповерхівок і хоча б кілька днів побути поза його межами. Адже навіть недалека мандрівка вносить різноманіття у звичний ритм життя та є своєрідною релаксацією. І, виявляється, для пошуку нових вражень не обов’язково їхати за тридев’ять земель, бо і наш край багатий на цікаві місцини.
Так, наприклад, напередодні Великодніх свят кореспондент побувала у невеличкому містечку Клевані, що знаходиться за 25 кілометрів від Рівного…

Воно зустріло мене прохолодним весняним дощем, який, чомусь, саме цього дня поставив собі за мету змити всі залишки затяжної зими. Однак місцевих жителів така погода анітрохи не злякала. Вони привітно усміхалися одне одному, киваючи головою в знак вітання, й поспішали у власних справах. Мене ж, як нетутешню, помітили відразу. Спочатку несподівана зацікавленість селищем їх трохи здивувала, та згодом, переповідаючи різноманітні історії і легенди, клеванці самі переконалися в неповторній самобутності батьківщини.

Екскурс у минуле
Історія виникнення селища сягає своїм корінням у сиву давнину. Населений пункт Коливань згадується ще в «Безымянной руской летописи» і в додатку до «Повести времяных лет» під роком 1113. На думку деяких вчених, ця назва тотожна із нинішнім Клеванем-2. (Сучасне селище складається з Клевань-1 та Клевань-2, що почало розбудовуватися після відкриття залізниці). Земля неодноразово дарувалася, але з ХV і до ХVІІІ століття належала польським князям Чарторийстським, рід яких збудував у Клевані оборонний замок. За архівними даними відомо, що нинішнє селище колись було містом і мало свій герб із зображенням святого Миколая, а двічі на рік, у січні та вересні, тут діяли ярмарки.

Замок князів Чарторийських
Ця споруда — немовби місток між століттями, що поєднує минуле й сьогодення і промовляє до нас залишками таких неприступних у давнину мурів. Замок належить до історичних пам'яток архітектури, але, на жаль, нині перебуває далеко не в найкращому стані. У давнину велична споруда нині нагадує про свою славу напівзруйнованими мурами та будівлями, тому відвідування замку, скоріше, для любителів екстриму. Однак, історія його дуже цікава, і якщо вам пощастить там побувати, не лінуйтеся розпитати про це в місцевих мешканців. Клеванський замок князів Чарторийстських — одна з небагатьох пам'яток на Волині, яка зберегла своє історичне ядро. Унікальність комплексу полягає в тому, що упродовж кількох століть він перебудовувався та переплановувався однією родиною польських князів, саме тому споруда й донині викликає зацікавленість не лише вітчизняних дослідників, а й іноземних. Польські історики вважають палац типовим для епохи ренесансу на Волині. За словами клеванців, які мешкають неподалік від замку, час від часу сюди приїжджають туристи із-за кордону, фотографують та розпитують про його історію, адже будівля ця й справді чимало бачила на своєму віку. Під час різноманітних нападів замок жодного разу не було взято приступом, проте він неодноразово страждав від пожеж. У ХVII столітті на пропозицію едукаційної комісії, яка відала просвітницькою діяльністю в Польщі, князь Костянтин Чарторийстський вирішує заснувати тут гімназію. Для цього розбиває східну оборонну стіну та східний корпус, зводить два флігелі, а корпуси переплановують на коридорну систему з однобічним розташуванням приміщень. Гімназії князь дарує величезну бібліотеку, передає у користування фізичний і мінералогічний кабінети, закладає ботанічний сад, а також надає безкоштовні квартири вчителям. Згодом у замку розміщується уїзна гімназія, яку невдовзі переводять до Рівного, а в палаці у 1836–1842 роках осідає військовий госпіталь, після вивезення якого замок пустує. Пізніше в його приміщеннях знаходили притулок жертви громадянської війни, яким ніде було жити. Трохи згодом — каральні органи НКВС і німецької окупації. — У період «хрущовської відлиги» тут знаходилася школа механізації, згодом — сільське професійнотехнічне училище №3. Після учнів у будівлі замку розташувався лікувально-трудовий профілакторій, — розповів селищний голова Клеваня Олег Костевич. — Нині безкоштовним охоронним договором на цю споруду володіє будівельна компанія «Інвестжитлобуд», яка обіцяє реставрувати замок, — зауважив пан Олег. — Поки що проект реконструкції замку ще розробляється, й початкові роботи ми плануємо розпочати орієнтовно в липні цього року. Однак ще приблизно рік займе виготовлення необхідних матеріалів, бо, наприклад, цеглу, з якої зведено замок, в Україні не виготовляють, тому замовляти її будемо за кордоном, — зазначив директор будівельної компанії «Інвестжитлобуд» В'ячеслав Пугайко. За його словами, на території замку князів Чарторийстських буде готельно-ресторанний комплекс та історичний музей, але коли саме це станеться, пан В'ячеслав сказати точно не зміг. А тим часом громадські активісти молодіжної спортивної патріотичної організації товариства «Щит» б'ють на сполох. Кажуть, замок все більше занепадає з року в рік.

Костел Благовіщення
Ще одна пам'ятка архітектури в смт. Клевань — римо-католицький костел ХV-XVIII століття. Засновник храму Єжи (Ігор) Чарторийстський, отримавши освіту у віленських єзуїтів, перший з цього княжого роду перейшов у католицизм. Зміна віросповідання вимагала матеріального свідоцтва, чим і стало будівництво костелу, спочатку дерев'яного, а потім на цьому ж місці кам'яного. Ще у першій третині ХХ століття храм прикрашав вівтарний образ, що належить пензлю майстра болонської школи ХVII століття Карла Дольче. — У дев'яностих роках костел частково відреставрували й нині щонеділі сюди приїжджає ксьондз та проводить службу навіть тоді, коли присутня лише одна людина, — розповіла пані Світлана, яка проживає навпроти костелу. — Старожили жуть, що він підземними ходами з'єднаний із замком князів Чарторийстських, а також із Олицьким замком. Якось прямісінько посеред вулиці провалилася підвода, ось так їх і виявили, — зазначила пані Світлана. Неподалік від костелу стоїть двоярусна дзвіниця з невеликим декоративним ліхтариком на вершині шатра.

Церква Різдва Христового
Неподалік від замку знаходиться ще одна історична споруда — храм Різдва Христового. Зведений ще в 1777 році, він також належить до пам'яток культової архітектури. Церква збудована із цегли, з класичним фасадом, який оформлений глухим пілястровим портиком тосканського ордеру. На сьогодні храм має чудовий вигляд, тут постійно проводяться богослужіння.







Озеро без дна
Є у Клевані ще одна особлива місцина — озеро Безодня. Таку назву воно отримало від місцевих жителів, які переконують, що озеро не має дна. Ця водойма оповита багатьма легендами. За словами старожилів, колись на березі була невеличка церква, але одного дня вона безслідно зникла. Люди кажуть, пішла під землю. Відтоді місцину довго обходили стороною, та згодом знайшлися сміливці, які намагалися виміряти глибину озера, але до дна так і не дістали. Вода в цьому озері також особлива. Її зразки досліджували у спеціальних німецьких лабораторіях і були вражені результатами. Й хочете вірте, хочете ні, але чомусь саме поблизу озера в нашому фотоапараті розрядилися акумулятори й сфотографувати його, на жаль, не вдалося.

(Більше фоток)

Валентина Романюк
------------------------------

То я, як і говорив на початку цього допису, додам дві фотки безодні (див. нижче). Щоби доказати, що ніякої чортівщини в тій місцині нема :). Навпаки, скажу я вам, - там відчувається досить сильна позитивна енергетика.
Отож ліва фотка - це залишки крейдяного кар'єру (до цих пір в його центрі видніються залишки вузькоколійки та вагонеток), західну частину котрого і обмежувала "безодня". Права - вид на саму "безодню" з отих крейдяних гір, зображених на лівій фотці. До речі, кілька років тому з них під час пустощів зірвався один школяр. І чудом вижив (висота там, гадаю, близько 30-ти метрів). Лише вломив пальця і писка здорово подряпав.

Ну і наостанок додам, що температура води в "безодні" завжди, в будь-яку пору року складає близько 4-х градусів Цельсія і дуже-дуже смачна (хоча зуби конкретно щемлять від холоду). А дно все-таки в сонячну погоду можна побачити :).
За словами мого батька колись мій покійний пра-дід Василь і його батько (а мій пра-пра-дід) Кіндрат ловили там велетенських щук. А сама "безодня" по площі була разів в 10 більша. З того часу вона, як бачимо, сильно висохла, і таких гігантських "крокодилів" вже там не ловлять. Хоча екземпляри до 6-7 кг місцевим рибалкам (а конкретно одному з них - Толіку :) інколи таки попадаються.

Попросили шановні люди пропЄарити народну ініціативу щодо референдуму

Оскільки я підтримую підняті питання, хоча й дуже скептично відношуся до можливості вирішити все саме шляхом мирного референдуму, то розміщу тут саму відозву і "сопроводіловку" від шановного Михайла Свистовича.
Отже сама відозва:
--------------------------------------------------------------------
11 липня 2009 р. в м. Києві в Українському домі на Європейській площі відбудуться

Збори з ініціювання всеукраїнського референдуму за народною ініціативою

Ініціатором зборів є незалежний від партій та політиків Загальноукраїнський трудовий рух «Солідарність». Ідею проведення такого референдуму за народною ініціативою підтримали громадські організації «Ми – українці», «За чесну владу», альянс громадянських активістів «Майдан», інші громадські організації та ініціативи (багатодітні, природоохоронні, антизабудовні, правозахисні, культурологічні тощо).

Питання референдуму:
  1. Зміна виборчої системи з пропорційної на мажоритарну.
  2. Реформування судової системи на базі обрання суддів народом.
  3. Відміна політичної реформи 2004 року (скасування змін, внесених у 2004 році до Конституції).
  4. Запровадження Конституційної асамблеї, яка обиратиметься народом і єдина може приймати та змінювати Конституцію України.
  5. Скасування депутатських пільг та недоторканності.
Початок реєстрації учасників – о 13.00.

Учасником зборів може бути будь-який громадянин України незалежно від місця його проживання при наявності паспорту для реєстрації в якості учасника зборів.

Сьогодні влада не зважає на народ і править країною, як своєю власністю. Закони, судові рішення, підзаконні акти приймаються виключно з точки зору інтересів можновладців. Народ, справедливість, ефективність не є в пріоритетах нинішньої влади, яка не хоче міняти систему. Навіть виборча система створена так, щоб представники народу не могли потрапити до Верховної Ради, адже списки кандидатів формуються виключно партіями.

Єдиним способом, яким народ може вплинути на ситуацію в державі й змінити систему, є референдум. Першим етапом на шляху до проведення референдуму за народною ініціативою є збори громадян у кількості не менше 200 осіб, які проголосують за питання, що виносяться на референдум та утворять ініціативну групу для організацію збору підписів.

Контактний телефон: 8(067)5016173
E-mail: referendum4@gmail.com

Докладніше читайте в інтерв’ю голови ЗТР «Солідарність»
--------------------------------------------------------------------

А тут пояснюючий лист від Михайла Свистовича:

Доброго дня!
Сорі за те, що писатиму неоковирно, але, слово честі, не маю часу зовсім, бо весь в організації того, що оце надсилаю.
Якщо коротко, то там написана правда (відповідальною за організацію зборів є моя власна дружина, а вона під поганим би не підписалася), рух «Солідарність» є дійсно незалежним ні від кого і взагалі тільки формується, та є досить сирим, але люди там правильні та активні, за Україну, демократію і справедливість, хоча і наївні та недосвідчені, а тому не можуть відразу відрізнити хто є ху (так, до них був вліз Збітнєв, але моя жінка їм пояснила, і його там вже нема). І взагалі, як на мене, немає різниці, хто проводить, якщо питання в цілому правильні. Утворили «Солідарність» заробітчани, які повернулися сюди, та їхні тутешні знайомі. В основному вони працювали в Італії (там ще Ющенко під час поїздки хвалив їх лідера (заробітчан, а не «Солідарності», хоча той також є в «Солідарності») й наводив, як приклад, кого треба в депутати висувати), частково в Німеччині, ще трохи в інших країнах Європи.

Можна не погоджуватись з деякими питаннями повністю або частково чи вважати, що варто було б винести інші питання, але, якщо зараз почати обговорювати, ми, якщо дивитись реальності в очі, ні до чого не домовимось. А збори потрібно провести вже, поки не вступив в дію новий закон (про це можна прочитати тут). Ми з жінкою самі, наприклад, не за чисту мажоритарку до ВР, але в «Солідарності» більшість за, тож ми не наполягали, бо, як мінімум, не слід сподіватись, що влада так легко зареєструє ініціативну групу. А тому чим більше таких зборів пройде з різних питань (якщо ці питання не є відверто маразматичними чи антидержавними), тим краще. Таким чином все більше людей замислюватимуться над тим, що влада в нас антинародна, і що референдум є єдиним способом для народу впливати на ситуацію. А якщо влада заважатиме, в людей виникатиме усвідомлення, що з цією владою треба боротися (тут влада в широкому розумінні цього слова, парламентська опозиція теж сюди входить). Одночасно проведення таких зборів акцентуватиме, що в суспільстві є такі та інші проблеми. Наприклад, вимога проведення мажоритарних виборів говорить про те, що нинішня виборча система не відповідає інтересам України. І все це в комплексі штовхатиме суспільство й політиків змінити її (як компроміс може бути мажоритарно-пропорційна чи якийсь більш-менш нормальний варіант з партійними списками та самовисуванцями). Те саме і щодо інших питань. Тому я, наприклад, не зациклювався на їх формулюванні.

Детальніше про це можна прочитати тут.

Коротше, я запрошую всіх взяти участь у зборах, якщо є час, можливість і бажання, а також, якщо немає заперечень проти вищенаписаного, запросити разом з собою чи замість себе своїх знайомих, попіарити ці збори серед своїх списків контактів, на форумах, в ЖЖ та інших спільнотах.

Завчасно дякую,
Михайло Свистович