Опис Клеванського замку (який він був 1604 року)

Взято із пейсбуку.

Опис Клеванського замку 1604 року

Це оригінальний передрук старого рукопису, читати важко, але можливо комусь цікаво буде на карантині почитати))

Джерело: Старий Луцьк. Науково-інформаційний збірник. Випуск XV. - Луцьк: КП ІАЦ «Волиньенергософт», 2019. - 424 с.

Автор: Атаманенко Віктор Борисович – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Національного університету «Острозька академія», м. Остріг

3 травня 1605 р. Зізнання возного Тимофія Бранського про введення 14 грудня 1604 р. опікунів померлого кн. Юрія Чорторийського у маєтки покійного з вписанням інвентаря.

Реєстръ маєтности лєжачоє и рухомоє по зошлым славноє памєти єго млсти кнєжатю Юрию Чарторыскимъ на Клваню на волность позосталои

Напрод замокъ Клєванскии мурованыи. Брама мурованая. В тои жє брамє изба сторожовая, двєри на завєсах. Окно одно с кратою жєлізною. По правои руци в замокъ вшєдши сєн вєликая, двєрі на завісах, окно з кратою желізною. Изба с тых сєнєи вєликая, пєч бєлая, с комнатою двєри двоє на завісах, блоны шкляные, окон дві, краты жєлизныє, оконницы на завєсах, оболоны шкляныє. В комнатє окно одно с кратою жєлизною. Напротивко изба вєликая. Пєч бєлыи, двєрі на завєсах, окон тры с кратами жєлєзными, оболоны шкляныє дві, трєтєє – папєровоє. Склєпъ вєликии, двєри на завісах, защєпокъ двє, колодок дві. Склєп другии нємалыи. Двєри на завєсах, защєпокъ дві, окон дві с кратами. Изба. Двєри на завєсахъ, пєч бєлая, окон дві, оболоны шкляныє.

Башта вєликая мурованая от ставу для стрєлбы. Стєна мурованая долгая при которои кухня дєрєвяная. Двєри на завєсах. С тоє кухні изба бєлая дєрєвяная. Двєрі на завєсах. Пєч поливаная, окон дві, оболоны шкляныє, шибы в дєрєво вправованыє. С тоє избы комната. Окно одно, двєри на завєсах. Пєрєд кухнєю кганокъ дєрєвєныи. Склєпъ мурованыи вєликии. Двєри на завєсах, окно одно с кратою жєлизною. За тым склєпом зновъ стєна мурованая аж до башты дєрєвєноє. Башта дєрєвєная высокая. Двєрі на зав[єса] х. [В тои] жє баштє на горы двоє схованя, зась стєна […]. Издєбка нє барзо вєликая мурованая. Двєри на завєсах, окно одно, оболона шкляная, крата жєлєзная. Пєч бєлая. Склєповъ нєвєликих три. Двєрі на завєсах, оконка малыє, крата жєлізная. Башта нєвєликая мурованая от мєста. В тои жє склєпъ на стрєлбу и на порохи. Двєри на завєсах, окно одно, крата жєлєзная. На тои жє баштє зыкгар. Подлє тоє ж башты в замок входєчы по лєвои руци изба сторожовая. Двєри на завєсах, окно одно вєликоє. По правои руци вшєдши в замокъ всход вєликии на горє. Напрод от башты мурованоє што над ставом в покоє на горє дєрєвєныє. Издєбокъ двє с комнатами. Сєн малая. Двєри двоє на завєсах. В ыздєбцє одно двєрі на завєсах, замок нутрєныи. Пєч, кафлє малєваныє. Оконъ три, оболоны шкляныє, оконницы на завєсах. Лавъ три, стол. С тоє свєтлицы до комнаты двєрі на завєсах, окон дві малых, оболоны шкляныє. До противноє издєбки двєрі на завєсах. Лавъ три, столъ. Окон чотыри, оболоны шкляныє. С тоє издєбки двєрі до комнаты на завєсах, окно одно, оболона шкляная. В покои кнєгини єє млсти изба мурованая. Двєрі з кганку на завєсах. Пєч поливаныи. Оконниц тры, оболоны шкляныє. С тоє избы комната. Двєрі двоє на завєсах, окон двє, оболоны шкляныє. Лавы в коло, стол. На вышшои горє сєн вєликая мурованая. Двєрі на завєсах, оконниц тры, оболоны шкляныє. С тых сєнєи изба мурованая вєликая столовая малєваная. Двєрі на завєсах. Пєч вєликии поливаныи, кафли вєликиє малованыє. Окон чотыри, оболоны шкляныє, оконницы двоистыє на завєсах. Лавы в коло, столов вєликих три, зыдлюв чотыри. Двєри до комнаты на завєсах. Комната вєликая мурованая. Лавы в коло. Окон вєликих три, оболоны шкляныє, оконницы двоистє на завєсах. С тои комнаты двєри нєвиликиє, двоистє, на завєсах. Изба нємалая над вороты. Оконниц три, оболоны шкляныє нєвєликиє, оконницы двоистє, в двох окон на завісах. Пєч зєлєная поливаная. Лавы в коло, столов два, зыдлюв два. С тоє избы двєри на завєсах, замок нутрєныи. При тои избє сєн. Двєри двоє на завєсахъ, окно с кратою. Изба нємалая. Двєри на завєсах. Лавы в коло, стол. Окон двє, оболоны шкляныє. Пєч поливаная. С тоє избы на завєсах двєри до комнаты, окно, блоны шкляныє. С тоє жь избы свитєлка дєрєвєная. Пєч поливаныи. Лавы в коло. Окон двє. Оболоны шкляныє. Стол. Двєри на завєсах. Зас издєбєкь малых мурованых дви [из сєнями]. Двєри на завєсах. Пєч поливаныи. Лавы в коло, столик. Окон двє, блоны шкляныє, оконницы на завєсах. Напротивко другая издєбка. Двєри на зависах. Пєч поливаныи. Лавы в коло, стол. Окон три, оболоны шкляныє, оконницы на завєсах. Комната. Двєри на зависах. Лавы в коло. Окно одно, оболона шкляная.

Тот замок вєс опроч стєн кгонтами побияныє. Пивниц вєликих для питя мурованых чтыри. Инших склєпов в зємли мурованых пустых и шляхецких схованьєм завартых. В том жє замку цєрковъ дєрєвєная.

В том жє замъку в скарбє рєчи рухомыє позостали. Напрод, срєбро столовоє то єстъ мєдница продлуговатая з наливкою срєбръная злоцистою. Другая мєдница з наливкою круглая вєликая мєстцами злоцистая. Трєтяя медница з наливкою мєсцами злотистая. Чєтвєртая мєдница з наливкою гладкая. Кубков пара, складанє злотистє. Кубок злотистыи малыи. Тач чтыри злотистє. Салярка злотистая. Фляшка нєвєликая з гєрбами. Чарєк пара. Лихтаров пара. Лыжок полтрєтя тузины

Рыштунокъ. Ряд срєбръны и злотистыи на блєкитнымъ гатласє а ружамских наголовик при ним. Водзє срєбрєныє ланцушковатє. Скалєкъ злотистыи, на ним сєм мунштукъ. Други ряд гусарскии тєжь на блєкитным атласє. [Нагалник] на єдвабнои сєтцє блєкитныи, кавєнцукъ, ланцужек срєбръныи. Трєтии ряд гусарскии помиранцовыи. Водзє срєбрънє, галок чтыри злотистых, галжбєт. Чєтвєртыи ряд брунатныи и наголовок два, пуклє срєбръныхъ злотистых. Зєкгли два попєрсни на них. Зєкглов два. Наголовок старыи бєз срєбра [и тон модик]. Стримєны срєбрєныє злоцистыє с камєнєм цалє. Остроги срєбръныє злоцистыє с пасками едвабными. Подвєзки єдвабнє, цаки срєбрьныє, смыч и оброжки едвабнє. Сєдло гусарскоє брунатноє аксамитом чєрвоным вєсроду критє. Стримєна срєбрєныє поволоканыє. Чапрукгь чєрвоныи злотистыи. Сєдло козацкоє аксамитом блєкитным крытє, считом срєбрънымъ с камєнями цалє зє вшиткими. Стрымєна срєбръныє поволоканє злоцистыє. Чапрукгъ старыи. Сєдло новоє козацкоє аксамитом чорным крытоє. Стрымєна срєбром поволоканыє. Палашъ оправныи срєбромъ злотистыи. Другии палаш оправныи срєбром злотистыи гладкии. Канчєр оправныи. Похвы зулолныє одливаныє злотистыє. Шабля оправная срєбром козацкая аксамитом чєрвоным крытая. Кордъ. Булава оправная злотистая. Родєля шлакцованая чєрвоным аксамитомъ подшита. Другая родєля взористая с камєнємъ табином быстрым подшита. Трєтяя родєля простая скурою подшитая. Шишак злотистыи. Єлмынка атласовая. Другии шишак оправныи срєбром злотистыи. Пулаков пара костю розмаитою сажоныи. Ручницъ коротких пара злоцистє. Пташа рушница чєцинка костю спєрловою матицєю оправная костью. Пороховници срєбромъ оправныє. Гамалия злотокглавова. Шишаков бєз оправы дєсєт. Сагаидак мосюндзом оправныи. Копии двє з кгротами вєликими. Рогатинъ двє звєринъных, а трєтяя с пропорцєм.

Шаты. Напрод фєрєзина аксамитная взористая чєрвоная с колнирєм соболми подшитая, пєтлиц пара злотых з кгузєм пєрловым. Кгєрмак полшкарлатныи чєрвоныи рысями подшитыи з бобром стъроною и з шнурами. Фєрєзия рисями подшитая. Каптур бурнатныи лисами подшитыи. Макка чєрвоная аксамитная счєтковата рисями подшитая. Футро соболєє спод дылии. Футро кунєє староє. Футро кунєє староє дитячєє. Ермакъ чєрвоныи полшкарлатныи зъ шнурами и з срокою золотою обложоныи подшитыи атласомъ пстрым чєрвоным. Ермак бурнатныи фалєндышєвыи китаикою чєрвоною подшитыи, шнуров єдвабных пар чтыри строкою обложоныи. Дєлия бурнатная полкгранатовая рысями подшитая, с пєтлицами, гафток срєбръных пара. Чамара чєрвоная китаиковая, горностаими подшитая. Шлык [мармурковыи] аксамитом чєрвоным взористым крытыи. Вовковъ два выправєньє. Дилия чєрвоная полшкарлатная, злотоглавом подшитая чєрвоным, пєтлиц пара золотых, кгузиков пєрловых с пунталами пєтнадцатъ. Дилия бурнатная полкгранатовая, злотоглавом блєкитным подшитая, пєтлиц з кгузиками пєрловыми пят пар, гафътка срєбръная. Дєлия зєлєная фалєндышовая, китаикою чєрвоною подъшитая, пєтлиц на чарным єдвабу золотомъ чотыри пари. Дєлия чєрвоная полшкарлатная неподшитая, кгузиков тунтсовъ два друтованыхъ, пєтлицъ пара. Дєлия чорная баикова, чарною китаикою подшитая. Чугаи зєлєныи фалєндишовыи жабками чєрвоными, баикою чєрвоною подшитыи. Жупан вышнєвыи атласовыи гусарскии, китаикою блєкитною подшитыи. Жупан адамашковыи чорныи чирвоною китаикою подшитыи. Жупан атласовыи чирвоною, китаикою блакитною подшитыи з кгузиками друтоваными. Жупан бурнатныи фалєндишовыи. Курта чирвоная аксамитная взористая, злотоглавом чєрвоным на долок подшитыи, кгузики золотиє друтованыє и шнурєк золотыи. Курта лазуровая фалєнъдишовая китаикою чєрвоною подшитая. Курта баиковая чорная подшита адамашком чорным. Дєлия атласовая злоциста подшита китаикою жолтою. Капєлюш и рукавицы волоскиє, сукно двоистє чєрвоноє и зєлєноє сачнє. Джєрга пстрая суконная, полотном чєрвоным подшита. Матарач чєрвоныи аксамитныи. Кобєрцы. Аджамских кобєрцовъ пара чєрвоных, одинъ новыи, а другии пристарыи. Кобєрцовъ чєрвоных турєцких тринадцатъ новших, а подлєиших – два. Бєлых кобєрцовъ турєцких чотыри, а старых два. Запона китаиковая з мохрами чєрвоными штукъ двє. Опон двадцат и одна. Полавєчников три. Кобєрєцъ старыи столовыи. Ковдра двоиста чєрвоная а жолтая атласовая. Колдра атласова жолтая бакгазєю подшитая. Намотєн турєцкоє роботы з лиштвами [и з] фромками єдвабными

Книги. Книгъ латинских и волоским языкомъ чотырдєсят три, книгъ полских двадцат двє, книгъ ображовых двє.

Скрини, шкатула кнєжая, што их млсть пановє опєкуновє запєчатовали. Скрынокъ с правами шєстъ, сємая – болшая чорная з листами. Шкатула и скрыня пнєє воєводичовоє.

Стрєлба в замку клєванъскомъ. Делъ спижаных три, дилъ желизных чотыри, можджєр жєлизныи одинъ, гаковницъ вєликих двадцат пят, гаковниц малыхъ двадцат чотыры, ручницъ чєских пятдєсєт и осмъ, козєлковъ шєстъ, шуфляд до діл двє, лыжка жєлизная одна, мєхов скураных чотыри, скура што на нєи порох сушат одна, формъ спижаных двє, формъ гаковничных двадцат, клинов жєлизных до дил два.

Стаиня, кони езднє. Конь тисавыи турєцкии, кон сивыи турєцкии, конь шпаковатыи турєцкии, ступак сивыи.

І хуйло хоче ОЦЕ забрати в мене??? Та ми його в наших лісах/болотах/річках і поховаємо!

"Як почути ліс" - чудова стаття і чудова тема

Сабдж.

"Зачем это нужно? Вопрос, конечно, интересный. Поход – это не только ходьба на длительные дистанции, дабы доказать себе и другим свою выносливость и умение ставить палатку, это не только умение сварить кашу или суп из консервов на костре. Поход – это состояние свободы, состояние единения человека с природой, попытка ее понять, эту природу. Мы все вышли из нее, все мы живем в ней. 

Все, о чем я рассказал вам в этой статье, мы когда-то умели делать очень хорошо, но только немного забыли… Почему бы и не вспомнить? Получить от нечастых выходов в леса не только физическое, но и душевное наслаждение, привыкнуть к пению птиц, вместо грохота городского транспорта, к топанью ежа, вместо топота ОМОНа… 

Прислушайтесь к лесу. Прислушайтесь к себе!"

Із задоволенням піарю "10 замків України, котрі слід відвідати"

Сабдж.
Щира вдячність автору!

Сніговий полон

Вчора вранці думав, що із Суська не виїду.
Приїхав в село позавчора (в суботу) ввечері, теща млинців напекла... 8-)
А в 20-30 відрубали світло по всьому селу, то довелося рано йти в ліжко... і слухати завивання хуртовини.
Вранці мали з кумом йти на полювання (власне тому й прибув в село).
Почалося з того, що десь біля 7-00 в неділю я ледь відкрив вхідні двері. Снігу навкруги ганку насипало в деяких місцях аж по груди. А так - здебільшого вище колін. То я півтори години відкопувався та чистив доріжки до хліва, дровітні, брами, вулиці etc.
Поки чистив, то зрозумів, що навряд куди ми доберемося. Навіть пішки. Бо до якого-небудь місця полювання при таких снігах можливо було добратися виключно снігоходом, котрого в нас не було. І кум також це швидко зрозумів.
Ну то я поснідав надзвичайно смачною соковитою відбивною (теща приготувала з любов'ю, з почуттям вдячності за визволення зі снігового полону :)) і вирішив повертатися на Рівне. Прогрів свій "танк" і...
АГА! Щазззззззззз! :)))

Натужно завиваючи пониженою першою передачею якось добрався до кінця вулиці Клима Савура. Але останніх 50 метрів вулиці до дороги на Оржів (якраз перед мостом через р. Горинь) ніяк не вдавалося подолати "з нальоту". Я вже майже здався. Проте вирішив ще спробувати один "фінт вухами" - пішки пройшовся і проклав трасу, де було найменш насипано снігу, а потім мало-помалу танком "туди-сюди" утрамбовував сніг, повертаючись заднім ходом метрів на 10-15 по своїх слідах, а потім з розгону долаючи чергових 1-1,5 метри. І за хвилин 25-30 я таки вибрався із снігового полону!
"Нива" - рулєз!!! Я їй подумки разів 20 подякував. А кумова "Волинянка" із його двору так і не виїхала. Чисто тому, що в неї нема функціоналу блокування диференціалу і ще й майже лиса гума на колесах :).

Цікава інформація про Лису Гору в Києві

Власне сабдж.

Професійно підготовлена брошура. Рекомендую! Треба було би якось там побувати... а то колись давно ми з товаришами були на Лисій Горі, але, як згодом виявилось, не на тій :)

Додано о 13:21 ЕЕТ: А ще ось стаття - наглядна ілюстрація того, до чого ми дожилися й дохазяйнувалися :(

Подорожі Україною. Цікава стаття (близька за духом моїй родині :))

Сабдж.
Ще уважно не читав, просто пробіг очима. Пізніше прочитаю і подумаю.

Відпочинок на Коплищі (поблизу Клесова)

Трохи із запізненням пишу, але що поробиш... Краще пізно, ніж ніколи.

Отже, в період першої своєї відпустки тривалістю 7 днів помимо всіх інших розваг мені вдалося ще й відпочити в мальовничому місці - на Коплищі.

Попереджаю - фотки клікабельні. Ми не такі криві та горбаті, як зображені на thumbs :)

Почалося все з того, що по ряду причин вирішила наша дружна компанія (моя Ольга, кума Люда, я та синочок Андрійко) замінити поїздку на озеро Нобель поїздкою в добре відому місцину під назвою Коплище. Ми вже минулого року там відпочивали, і всім вельми сподобалося.

Тому в середу вранці (8-го серпня) заправили танк газом, а баули хавчиком, зручно вмостилися і поїхали.
Дорога пройшла чудово, без будь-яких ексцесів. На шляху до Сарн двічі зупинялися посеред лісу з санітарною ("до вітру") та флористичною (подивитися чи є гриби) метою :)
В Клесові ще купили (та відразу "заточили") по морозиву, і вже через кілька хвилин в'їжджали на Коплище.
З минулого року відбулося всього дві видимі зміни:

1. Бесідка на скелі стала зарезервованою виключно для директора лісництва. Тому розмістилися ми в іншому місці. Не менш мальовничому та зручному.
2. Стали брати 10 грн. з машини (за добу) за в'їзд на територію Коплища. Але вийшло так, що за другу добу ми нічого не платили, бо нікуди з території не виїжджали, а значить і не в'їжджали :). І ніхто до нас не підходив.

Наступних два дні ми до одурі купалися, грали в різні спортивні ігри, стріляли з пістолета Макарова (пневмо, ага. МР-654К :)), смажили на решітці та їли шашлики з баварськими ковбасками і в міру пиячили (окрім, звичайно, Андрійка :)), бо мали із собою літру віскі "Jack Daniels" та літру горілки, здається, "Хлібний Дар". Все було прекрасно, але мало. Ще б день-два такого відпочинку точно не зашкодив. І, до речі, збиралися назад ми вже під рясним дощем. Тобто, сама природа дала нам зрозуміти, що пора вже "вйо!" та "гаття-ксо!" :)
Нижче фотозвіт.
Перші фотки - із озера "Залив". Там на його березі, серед лісу розташований мальовничий чи то пансіонат, чи санаторій. Ми спеціально заїхали туди, щоби помилуватися тамошньою природою.
Повністю архів фоток із самого Коплища ось тут. Там ще є чотири фотки (Андрійко із собачкою та котиком та кума Люда з Олею біля криниці) із дендропарку Олексія Ворона, що на території Клесівського лісництва.

Прекрасно активно відпочили всім сімейством на вихідних :)

Відвідали всі втрьох етнографічний музей в Пирогово та покаталися по Дніпру на теплоході (від річкового вокзалу до Видубицького монастиря). Рівень задоволення, звісно, зашкалював :). Нижче фотозвіт. На жаль забули із собою взяти "мильницю". Тому довелося фоткати на камеру мобільного телефону. І якість фоток, звісно, залишає бажати кращого.

Передостання і перед-передостання фотки вище зображують поєдинок Андрійка (я цю забаву назвав турнір імені Януковича "Зніми шапку". Треба було ще запропонувати цьому гопнику взяти даний вид змагань під особистий патронат) в рамках фестивалю козацьких бойових мистецтв, котрий проходив в той день в Пирогово. І хоча синочок на цей раз програв, проте не злякався і САМ ВИЯВИВ БАЖАННЯ прийняти участь! І це зараз найголовніше. А перемоги ще до синочка прийдуть, я ніразу не сумніваюсь! До речі, програв він не беззаперечно, а дійсно у гострій та блискавичній боротьбі із старшим та досвідченішим хлопчиком.

Нижче - це вже другий день. Сходження Андріївським Узвозом до річкового вокзалу та подорож теплоходом по Дніпру.