Періодично запитую: хто мене підтримає в плані створення хардбольної команди в Рівному?

Сабдж. Досить бухати/валятися під теплою грубою/у жінки під боком! Треба ворушитися! Рух - це здоров"я!

Теми "хардбол" та "військова тематика" переносяться на інший блог!

Як я вже зазначав (але чомусь це питання промайнуло непоміченим), теми "хардбол" та "військова тематика" переносяться на спеціалізований блог "Сірих Вовків" і віднині на моєму персональному блозі розглядатися не будуть. Всьому своє місце. DIXI :).

Найчастіші два питання відносно хардболу

Мені часто на тему хардболу задають два запитання:

1. Що потрібно мати бажаючому, щоби почати грати в хардбол (окрім бажання, звісно)?
2. Чи боляче, коли в тіло попаде куля?

То я просто передрукую дві замітки, котрі лаконічно і повно дають відповіді на ці запитання.

1. Що потрібно мати для того щоби почати грати в хардбол?
Пневматическое оружие со скоростью вылета пули не более 180м/с и экипировку.

Экипировка:
Защита на глаза - обязательно. Маски из поликарбоната (спец. высокопрочный материал).
Маска выдерживает попадание пули 0,5 грамма из винтовки МР-512 в упор (хотя такая ситуация в принципе невозможна). Также возможно сделать защиту самому, к примеру из металлической мелкоячеистой сетки сечением 1.3-1.5мм. Но рекомендуется иметь маски промышленного изготовления.
Защита головы - обязательно. Каска, шлем или армированная «балаклава». Нижняя часть лица закрывается плотной (можно в несколько слоев) банданой защитной (камуфляжной) расцветки.
Защита шеи – обязательно. Специальная прошитая и армированная защита для блокирования попадания в кровоносные сосуды и нервные окончания.
Защита кистей рук – по желанию. Перчатки, наколенники и другая защита (по желанию).
Защита туловища - обязательно. Всевозможные джинсы, куртки, камуфляжные костюмы, свитера.
Защита паха – по желанию. В принципе необходимости нет. Но если хочется чувствовать себя уверенно – можно использовать борцовскую черепашку (ракушку).
Защита суставов– по желанию. Разнообразные импровизированные или покупные наколенники и налокотники. Защита больше нужна для того, чтобы не порвать одежду (сидя в засаде), чем от попадания пулек.

2. Чи боляче коли в ході гри в тіло попадає свинцева куля калібру 4,5 мм?
Корреляция болевых ощущений при попадании (в зависимости от расстояния). Естественно, описание приводится для экипированного бойца.
Вблизи (0-5м) :

• при попадании в камуфляж прилегающий к телу - субъективно незначительное болевое ощущение, незначительное покраснение на размер головки пули.
• при попадании в камуфляж не прилегающий к телу - ничего, только слышен хлопок (и ощущение того что хорошо, что это не пуля калибра 7,62).
• при попадании в голову (армированная балаклава) – ощущение «тычкА» пальцем.

Издалека (более 10м):

• никаких болевых ощущений.

Цитата:
"У меня есть пистолет ИЖ МР-654, копия пистолета Макарова. Он легко раскалывает бутылку из под шампанского. А уж вашу форму легко прострелит навылет."
- Это одно из самых распространенных заблуждений. Ошибка кроется в незнании элементарных законов физики. Говоря простым языком - ломается то, что сопротивляется. Пластичность стекла практически нулевая, и даже толстое стекло легко можно разбить легким ударом твердого предмета, однако такой же удар не оставит и синяка на вашем бедре. При стрельбе в твердые предметы большую роль играет материал пули. Так стальной шар имеет гораздо большую проникающую способность, т. к. он не деформируется при ударе и вся энергия уходит на проникновение (разрушение). Поэтому стальные шары даже из самой слабой пневматики легко раскалывают стеклянные бутылки. Свинцовые же пули очень пластичны, поэтому не всегда раскалывают стекло. Их энергия в значительной степени тратится на деформацию самой пули, однако эта характеристика существенно разнится в зависимости от пули. Есть пустотелые легкие колпачки, которые легко мнутся, есть тяжелые пули, имеющие пустоту лишь в задней части юбки. Такие пули более прочны. При стрельбе в мягкий и упругий предмет, каковым и является человек в плотной камуфляжной (джинсовой) одежде, все совсем по другому.

Есть три случая:
1. Попадание в натянутую и плотно прилегающую одежду на твердом участке тела
2. Попадание в натянутую и плотно прилегающую одежду на мягком участке тела
3. Попадание в свободно висящую и неприлегающую одежду на любом участке тела

Случаи расставлены по мере убывания опасности. Что происходит в каждой из этих ситуаций.

• В случае 1 наиболее вероятен разрыв одежды. Так на последнем бою я получил дважды в упор в локоть. Кожа содралась, образовался небольшой синяк, ткань в одном месте чуть надорвалась. Поэтому важно защищать лицо твердой маской или тканевой с довольно толстой амортизирующей прослойкой, т. к. можно получить рассечение и некрасивый кровоподтек. Так же важно защищать суставы и кисти наколенниками, налокотниками или толстыми накладками с амортизатором (джинс с поролоном или еще лучше неопреном).
• В случае 2 вероятность пробивания одежды минимальна. Энергия удара тратится на деформацию мягких тканей, в результате чего получается небольшой синяк. Так попадание в бедро прошло у меня за несколько часов (полное исчезновение неприятных ощущений), попадание в плечо - за день.
• В случае 3 попадание фиксируется в основном по легкому ощущению попадания (без боли) или по звуку удара пули по одежде. Это попадание как правило в корпусную часть тела, где куртка свободно провисает и разгрузочный жилет создает дополнительную защиту.

Защита головы непробиваема в принципе. Поликарбонатные стекла получают лишь небольшую вмятину от самого мощного выстрела в упор (хотя такая ситуация бывает крайне редко). Полиэтиленовые пейнтбольные маски имеют аналогичные свойства. Про стальной шлем или каску и говорить нечего.

Перше (оглядове) заняття з елементарних основ військової тактики

Позавчора писав, що мали вчора зібратися в лісі для першого "трейнінгу" по, хм..., скажімо так - тактиці партизанських дій. Хоча поки-що не маємо ні зброї, ні захисної амуніції (для хардболу, бо вирішили в ролі механізму-інструментарію тактичних занять зупинитися на хардболі по цілому ряду причин) наш командир сказав, що кілька перших занять можна провести і без них (теорія і елементи тактики, котрі не вимагають нічого). Наперед забігаючи скажу, що все ж свій АКМС я взяв (для антуражу), і навіть кілька разів з нього шмальнули в товсту соснову колоду :). Звичайно із дотриманням всіх необхідних заходів безпеки.

На жаль зранку підвела погода - явно збиралося на дощ (хоча до обіду гарно випогодилося) - і багато людей (десь половина від тих, хто вчора висловив згоду) проігнорували міроприємство :). Тобто реально було нас рівно 5 чоловік: Сергій (наш командир-інструктор), другий Сергій (мій колишній однокласник), Тарас (мій брат), Роман (друг дитинства Тараса, а також його сусід) і я.

Більш професійний звіт я, можливо, викладу пізніше (а може й окремий сайтєг організую чисто під цю тему). А зараз просто кілька перших фоток викладу. Для історії, так би мовити :).

А ось внизу на карті червоним многогранником виділено район, котрий ми вибрали в ролі базового для проведення наших тактичних занять:

Може й буде перший справжній (попередній) збір "Волинських партизанів"?

Ха.
Повернувся щойно "з міста". Ніби-то всі присутні погодились, що завтра "вишкіл відбудеться при любій погоді!".
Ага. Десь чоловік 10 має бути. Ну і добре. Поглянемо...

Прив'язка до місцевості 8-)

Нарешті.
Нарешті помалу почали реалізовувати ідею організації чогось подібного до.. хм... а до чого - власне ще не зовсім відомо :). Ну, ОК, ОК! Маємо на думці, як вже раніше писав, створення хардбольної команди. Проте не як самоціль, а.. Ні, розповім пізніше. Як вже буде вимальовуватись більш-менш цілісна картина. Не хочу "каркати" 8-).
Коротше, пройшлися сьогодні з братом та однією хорошою людиною, з котрою недавно познайомились, ось по цих місцях. Вірніше, здебільшого по північно-західній частині того лісового масиву.
Подихали неймовірно п'янким та цілющим лісовим повітрям, трохи погодували злющих комарів, поставили кілька відміток на попередньо роздрукованих відповідних Google maps, випили по літру пива "Львівське 1715" та "Чернігівське Світле", закусили двома консервами "Бички в томаті", поміркували що робитимемо далі і роз'їхались по хатах.
Осьо кілька фоток (див. нижче).

Моя "цяця" і т.і... :)

Власне сабдж (див. дві фотки нижче). Бо до останнього часу в моєму житті мав місце якийсь оксюморон: як це так, "бандерівець" і без автомата?! :)))

Одним словом, не так давно я відкрив в собі великий азарт та любов до зброї. Тож нині моя дружина інколи жартома крутить пальцем біля скроні, багатозначно поглядаючи в мою сторону. Але то таке.. З цим ще запросто можна змиритися :).

В даний час намагаюсь у нас в Рівному знайти "братів по зброї" (а в ідеалі одночасно й наставників) для спільних походів в стрілецький тир.

Ще ось сильно запала в голову думка зайнятися хардболом (що це таке - див. тут і тут). От тільки грошиків трохи підзароблю (бо потратився здорово на АКМС та акцесуари до нього :), щоби хоча б на два комплекти зброї та снаряги вистачило: на себе та на брата Тараса. І спільними (знову ж таки разом з однодумцями) зусиллями створити серйозну команду, основною відмінністю котрої від інших команд була би "правильно налаштована голова кожного бійця (на вирішення різних завдань оперативно-тактичного характеру)". Можливо (в далекій перспективі) навіть на основі багатоступінчастої підготовки (різні спеціалізації та резервісти, з внутрішньою конкуренцією на кожне місце), поступово залучаючи народ (особливо молодь) по навколишніх селах. І, звичайно, з професійним командиром. Як мінімум одним :).

Чому хардбол, а не страйкбол:

• бо, по-перше, і зброя і снаряга значно дешевші, ніж у страйкболі. Тобто, легше буде знайти спонсора[ів] і ефективніше потратити кошти;
  
• а по-друге - при наявності професійного наставника тренування виглядають набагато серйознішими та жорсткішими, і, відповідно, приноситимуть більшу користь в плані виховання та відродження Духу Воїна.
  

Одним словом "планов у нас громадье" /(С)/, і якщо хто із земляків поділяє мої погляди - маякуйте. Будемо разом міркувати що і яким чином можна спільно зробити.