До списку книг про бойові операції УНСО додаю ще одну

Власне, до вже опублікованих посилань додаю посилання на роман Андрія Миронюка "Скіф". У вигляді торенту є також на hurtom.com.

УНСОвська тематика. ПОЦифістам та толерастам категорично протипоказано!

Вчергове повернувся до перечитування деяких книг, котрі вельми рекомендую всім, для кого не є чужими поняття свободи, честі, гордості, справедливості, братерської взаємопідтримки, звитяги та готовності до боротьби:

• «Щоденник сотника Устима (як козаки Кавказ воювали)» Валерія Бобровича
• «Война в толпе» Дімона Корчинського
• «На задворках совдепии» Віталія Чечила

"Геніальний" м'ясник-жуков :(((

Перепост звідси.

"Эйзенхауэр спросил у Жукова как он сумел так быстро занять Берлин (одним из оборонительных пунктов под Берлином были Зееловские высоты, где невозможно было эффективно использовать танки. Там были огромные минные поля, нужно было много времени, чтобы их разминировать).

- Какая проблема? - ответил Жуков, - пару батальонов прогнал по этим минным полям, и все мины взорвались.

Эйзенхауэр сделал вид, что ничего не понял и не расслышал"

/(С)/ Из мемуаров военачальника и 34-го президента США Дуайта Эйзенхауэра, в которых он рассказывает о встрече с Жуковым/

Боротьба нацистів з ОУН

Інформація в піку совковим міфам про непорушну єдність нацистів та українських націоналістів (ОУН) в роки 2-ї світової війни.

Самі ж москалі з нехіттю згадують про цілування совків з Гітлером в засос. І про те, що, власне, Сталін і викохав Алоїзовича такого, яким він залишився в історії людства. Втім, давно відомо хто найголосніше кричить "тримай злодія!"

Ще одна розвінчана брехня совєцко-рускої імперії. Про війну з Наполеоном 1812 року

Сабдж.

Геть усе сотні років у цій ср.аній імперії побудовано на брехні.

Гебельс - пацан проти москалів!

А Кутузов - проффесіАНАЛ, мля. Без таланту та знань. Каву в постіль Платону Зубову (коханцю шмарі-Катьці) носив... Жодної битви не виграв, виявляється!

Цитата-1:

– Почему, по-вашему, Наполеон ушел из Москвы?

– Наполеон 36 дней живет в Москве – и его никто (!) не тревожит; он бы так жил до горбачевской оттепели, но есть было нечего (как и русской армии, кстати), и он ушел. По ходу дела нанес поражение Кутузову еще и под Малоярославцем. За все время отхода Наполеона Кутузов ни разу не вступил с ним в бой основными силами. У нас любят говорить о потерях в армии Наполеона, но забывают, что из Тарутино Кутузов вывел 130 тыс., а в Вильно привел 27 тыс. – это при 90% небоевых потерь! Мороз и голод ведь никого не различают!

Цитата-2:

Байку про «отечественную войну» придумал Николай Палкин к 25-летнему юбилею: реформы буксовали, и ему была необходима патриотическая атака на население. Мне самому стоило многих лет труда осознать, что в 1812 году параллельно с локальной кампанией Наполеона (узкая полоска вдоль Смоленского тракта) в стране развернулась настоящая крестьянская война, которая охватила 32 губернии!

"Не нарікай на дзеркало, коли в самого пика крива" /(С) Народна мудрість/

Власне, я про 29-ту дивізію СС, котра вкрила себе вічною ганьбою.

А ФСБшна пропаганда, поливаючи болотом 14-ту українську дивізію Ваффен-СС "Галичина", якось соромливо замовчує подвиги своїх лідарасів, котрі топили в крові варшавське та словацьке повстання, а також воювали з білоруськими та югославськими партизанами.

Не можу сказати, що підтримую диктаторські режими, але багато чому в них слід повчитися

Наприклад, ось такий крок Україні вельми би пригодився. Це вирішило би масу питань. Досить залишити систему зв'язку, ППО, ВПС, частини прикордонної та берегової охорони та кілька аеромобільних бригад. Все інше зліквідувати як неефективне. Всю розвідку та контррозвідку (в т. ч. військові) спочатку розігнати нах і відразу почати будувати "з нуля" (правда, не при нинішній окупаційній владі). Легку та середню зброю - роздати "партизанам". Іншу - продати (все-одно вона або геть застаріла і сама є небезпекою, або нею не вміють користуватися. Хоча, наприклад, щодо систем залпового вогню я би ще подумав...). Проте нинішня влада скоріше обісреться прямо в кріслі, ніж почне пиляти ще один сучок під собою і піде на шлях власноручної підготовки партизанів :)

"Влада Венесуели оголосила, що починає готувати мільйонну армію "лісових братів", які повинні протистояти американцям, що нібито планують напасти на країну в 2013 році.

Також військові обіцяють, що з кожним роком венесуельська дивізія ростиме.

Як заявила міністр оборони Венесуели Марія Мачадо, їй до рук потрапив розроблений військовими "План Сукре", в якому описано, як протягом року перетворити діючу армію країни в добре організовані партизанські загони.

Якщо до 2013 року чисельність венесуельських партизан, згідно плану, повинна складати мільйон чоловік, то до 2019 року влада розраховує перекваліфікувати в партизани до двох мільйонів чоловік."

Прекрасний сайт! Не можу не прорекламувати!

Сайт, присвячений визвольним змаганням України в 20-х роках минулого століття. В найзначнішій мірі війні Росії проти України.
В т.ч. там є рубрика "Вороги про Україну". Наприклад:

1. М. Фрунзе про стрижень «петлюрівщини»:
"На Україні ми тільки зовнішньо справилися з відкритим рухом петлюрівщини... Не справимося доти, доки не вирвемо зброї у петлюрівщини – української мови".
/Уповноважений Реввійськради М. Фрунзе на жовтневому пленумі ЦК "українських" комуністів, 1923. Джерело - "Народна армія", № 40, (1240), 5 березня 1997 р."/

2. Г. Зінов'єв про «суть національної політики»:
"У чому суть національної політики на Україні? Зробити так, щоб ніхто не міг підозрювати, що ми хочемо заважати українському мужикові говорити українською мовою…"
/Г. Зінов'єв на 5-у Пленумі ЦК «українських» комуністів, 1920 р., Джерело - «Вісник Книжкової палати», №1 (7), січень 1997 р./

Були на стрельбах 8-)

Власне, вчора були на стрельбах. "Виставлявся" таким оригінальним чином одному лікарю-стоматологу та його сину, зубному техніку, котрі мені лікують та протезують зуби. Ну а що - люди чудово, по-дружньому до мене віднеслися (і не лише відносно вартості лікування/протезування, а й просто по-душевному), то я запропонував їм хоча би якось віддячити за доброту. Ну, і попутньо підключились інші мої друзі :). Одним словом, добре, що мій "танк" ("Ниву") не зупиняли гайци-вибєгайци. Бо від кількості людей в салоні вони би охреніли :)))

Роблю собі ще один дозвіл на ствол. На цей раз гладкий 8-)

Сабдж. Бо якось так сталося, що в мене нині відсутнє зимове хобі :-/. Я довго думав-гадав і вирішив, що найбільше задоволення мені принесуть регулярні походеньки із кумом, мисливцем зі значним стажем, по засніжених лісах та полях. Ще й у сподіванні вполювати якогось грізлі :)

Виїзд на "чоловічі ігри"

В суботу-неділю організували собі з друзями виїзд на стрільбище (кар'єр по видобуванню крейдяного піщаника, котрий знаходиться недалеко від м. Дубно. Там тренуються силовики Дубнівського району). Вчергове постріляли зі своїх калашів по мішенях (ну, дехто ще й по порожніх каністрах/пляшках :)). Це вже наш другий візит до друзів із Дубного. Перший був в кінці травня.

Відстрілялися непогано. Єдиний дрібний мінус - так і не вдалося мені "відджастифаїти" свій АКМС на 100 метрів. Не вистачило часу, бо відразу після нас мали приїжджати на тренування міліціянти. Але тим не менше задоволення отримали геть усі.
А після стрільб гуртом ми організували традиційний обід із шашличком та..., ну та всім супутнім :). Під час обіду дубнівські друзі привітали мене із минулим днем народження і подарували, страшно сказати...., інтегрований із тактичним ліхтарем лазерний приціл до мого АКМС! Я був вельми розчулений і перебував на вершині щастя. І довго-довго дякував друзякам за такий цінний подарунок. Тепер ламаю голову що ж би то подарувати у відповідь.

Потім ми закрили свою зброю та залишки набоїв у сейфі вдома одного із друзів, а самі подалися на щорічний відомий фестиваль українського року "Тарас Бульба". Такий собі український Вудсток :). Враження від фестивалю було двояке. Без сумніву погано те, що по дорозі попадалося чимало п"яних, а може й вкурених, молодиків. А також алкоголю в околицях (особливо слабоалкоголки типу пива та іншого пійла) було просто неміряно. І хоча ціна на нього була просто космічна (місцевого рівненського пива дешевше, ніж 10-12 грн. за 0,5 л я не бачив), але народ все'дно дудлив його як воду. Ну, і кажуть, що в наметовому містечку творилося таке, що словами описати не можна було. Недарма по всьому периметру це містечко охороняли стягнуті з усього району міліціянти. І не лише ППСники, але геть усі: слідчі, опери і т.п..

Ну, а хорошим було те, що українська вишивка міцно ввійшла в сучасну молодіжну моду. Вельми гарно було спостерігати за молоденькими дівчатками та хлопцями в прекрасному вишитому одязі самих різноманітних покроїв.

Про музику не скажу нічого, бо децибели заважали зосередитись не лише на словах, але й, власне, на музиці :). Тому залишу цю справу знатокам.
Внизу пропоную увазі читачів кілька фоток з цих подій.

 

  

 

  

Теми "хардбол" та "військова тематика" переносяться на інший блог!

Як я вже зазначав (але чомусь це питання промайнуло непоміченим), теми "хардбол" та "військова тематика" переносяться на спеціалізований блог "Сірих Вовків" і віднині на моєму персональному блозі розглядатися не будуть. Всьому своє місце. DIXI :).

Технічне питання: перенесення теми "Військова тематика" на окремий блог

Власне сабдж. Переноситься на сайт "Сірих Вовків" і відтепер буде жити там.

Звідки пішла заборона на вільне володіння зброєю

Мене давно цікавило коли в Україні почалась заборона на володіння зброєю. Визнаю, що я грішив на часи царської Росії. Виявляється, що я був неправий.

Знайшов друге із свідчень (перше трохи непереконливим виглядало в очах тих, хто не знайомий з моїм другом, котрого я там процитував).
В цікавому свіжому виступі В. Суворова/Резуна (рекомендую. Знову непоганий приклад аналітики. Хоча й з художнім ухилом ), опублікованому ось тут, сказано прямо:
...Дед помнил то время, когда в “царской России” он, мальчишка, работая подручным кузнеца, мог заработать достаточно денег, чтобы можно было уважать и себя, и свой труд. Он помнил время, когда гражданин России имел право иметь оружие. И никто никого не стрелял. Даже по пьяни. Потом пришли оккупанты-комиссары, и первое, с чего они начинали, был запрет иметь оружие, что со времен глубочайшей древности было символом рабства. Кстати, гитлеровцы вели себя точно так же.

Прєвєд симпатикам заборони на вільне володіння зброєю ака потомственним рабам ака большевикам ака фашистам!!!

Пристріляв нарешті вчора свій АКМС :)

Був вчора з Мішанею в тирі біля мототреку (шкода трохи, що тир у нас лише на 50 метрів). Пристрілював свій АКМС-МФ-1. Патрони - "Вольф", цільнооболонкові (брав 2 тижні тому по 2,85 грн. за один в "Ягдташі" навпроти облдержадміністрації).

Разом з інструктором Романом зробили 2 серії по 2 заходи в кожній. Стріляли з пристрілочної станини.

1-а серія - пристрілка відкритого (рідного) прицілу.

2-а серія - пристрілка коліматорного прицілу G&P121 30mm Red Dot Sight (репліка Aimpoint Comp C3. Попереджали мене, що він здохне нараз, бо призначений для страйкбольної зброї. Але сказав один майор "Беркуту", що в нього він вже витримав більше 2,000 пострілів і "ні жужу". Сильно залежить від партії. Побачимо, коротше. Здохне - викину).

1-а серія: 3 постріли (інструктор Роман), 4 постріли (я). По одній трохи відірваній кулі в кожному підході. В результаті не довелось взагалі регулювати мушку - "куча" була 7-8 см. Як Роман сказав: "Як ніби під тебе пристрілювали на заводі".

2-а серія: 4 постріли (я), 4 постріли (Мішаня). Довелось трішечки відрегулювати коліматор і по вертикалі, і по горизонталі. "Куча" була - ~5 см.

Потім ще висадили 5 куль, пробуючи ПБС (прилад безшумної стрільби). Мдя. Ефект таки є. Спокійно стояли поруч без будь-яких навушників, чи беруш, і наші вуха абсолютно нормально себе почували. Як сказав Роман, цей ПБС гасить звук десь на 50%. Таки так. І вартість його, на відміну від "крутих заводських", котрі, здається, якась харківська кантора випускає, всього 1100 гривень (харківські - 843 бакси! Але вони ніби-то гасять звук на 70%). Одним словом класна штука для бабахінгу в тирі, чи десь "в кар'єрах" :).

А, забув сказати. Вартість години стрільби (якщо з усім своїм прийти) - 100 грн. за годину. Ми вклалися в півгодини. Роман (інструктор, а одночасно і продавець збройного магазину, котрий при тирі) - класний парєнь. Доброзичливий і завжди готовий допомогти. Сказав нам, що десь через місяць відкриває свій тир в районі 25-ї школи на Північному. Я подякував за професійне відношення і запевнив, що буду частим його клієнтом :)

Моя "цяця" і т.і... :)

Власне сабдж (див. дві фотки нижче). Бо до останнього часу в моєму житті мав місце якийсь оксюморон: як це так, "бандерівець" і без автомата?! :)))

Одним словом, не так давно я відкрив в собі великий азарт та любов до зброї. Тож нині моя дружина інколи жартома крутить пальцем біля скроні, багатозначно поглядаючи в мою сторону. Але то таке.. З цим ще запросто можна змиритися :).

В даний час намагаюсь у нас в Рівному знайти "братів по зброї" (а в ідеалі одночасно й наставників) для спільних походів в стрілецький тир.

Ще ось сильно запала в голову думка зайнятися хардболом (що це таке - див. тут і тут). От тільки грошиків трохи підзароблю (бо потратився здорово на АКМС та акцесуари до нього :), щоби хоча б на два комплекти зброї та снаряги вистачило: на себе та на брата Тараса. І спільними (знову ж таки разом з однодумцями) зусиллями створити серйозну команду, основною відмінністю котрої від інших команд була би "правильно налаштована голова кожного бійця (на вирішення різних завдань оперативно-тактичного характеру)". Можливо (в далекій перспективі) навіть на основі багатоступінчастої підготовки (різні спеціалізації та резервісти, з внутрішньою конкуренцією на кожне місце), поступово залучаючи народ (особливо молодь) по навколишніх селах. І, звичайно, з професійним командиром. Як мінімум одним :).

Чому хардбол, а не страйкбол:

• бо, по-перше, і зброя і снаряга значно дешевші, ніж у страйкболі. Тобто, легше буде знайти спонсора[ів] і ефективніше потратити кошти;
  
• а по-друге - при наявності професійного наставника тренування виглядають набагато серйознішими та жорсткішими, і, відповідно, приноситимуть більшу користь в плані виховання та відродження Духу Воїна.
  

Одним словом "планов у нас громадье" /(С)/, і якщо хто із земляків поділяє мої погляди - маякуйте. Будемо разом міркувати що і яким чином можна спільно зробити.

Не можу не погодитись.

Один мій товариш написав отакий коментарій до цих малюнків:

"И я с этим совершенно согласен! Крепостные крестьяне могли свободно (без всяких разрешений) покупать, владеть и использовать охотничье оружие. Вопрос о праве вообще не вставал, просто не приходил в голову. В произведении "Белеет парус одинокий" отец обещает малолетнему выродку ружье МонтеКристо ("Флобер" по-нынешнему), если он будет себя хорошо вести:)"
А ось тут приводиться гарна експрес-підбірка (опис) широко розповсюджених різних типів зброї. Взята з книги Кріса Бішопа "Guns in Combat".

Влучна фраза щодо спецназу (силового) в контексті партизанської боротьби

Сабдж:
"Если партизанщина - это болезнь, то спецназ типа "Альфы" (или, например, британского "SAS") - сильнодействующий антибиотик. Лучший выход для партизан, столкнувшихся с этими подразделениями - бегство" /(С) Спец по партизанской и антипартизанской борьбе/.

Угу. Точно.
Багато хто схиляється до думки, що в нинішній час партизан має досконально володіти мінно-саперною справою. І не більше. Особисто я не на 100% поділяю дану думку. Хоча й погоджуюсь частково. Тобто, приблизно на 50-99% в залежності від ситуації. Мій аргумент: будь-яка сильна сторона кожного окремого бійця-партизана має працювати на благо завдань, котрі ставить перед собою його загін. І найчастіше навіть визначає ці завдання (з причин, як правило, автономності партизанського загону).

Відносно дозволу використання ПБС (глушаків) на території України

Тут мені один з друзів досить інформативне посилання скинув на e-mail. Приводжу повністю цитату.
----
По поводу твоего поста в блоге см. http://www.silencer.com.ua/FAQ.html.
Выдержка оттуда:

4.В ЧЕМ ОТЛИЧИЕ ПСУЗВ ОТ ПБС, ГЛУШИТЕЛЯ, ПРИБОРА МАЛОШУМНОЙ СТРЕЛЬБЫ (ПМС), САУНДМОДЕРАТОРА?

Перечисленные термины во многом являются синонимами, и могут отражать конструктивное исполнение изделия или исторически сложившуюся у производителя номенклатуру маркировки.

Основное отличие в правовом статусе – ПСУЗВ разрешены к гражданскому обороту на территории Украины, они не относятся к категории огнестрельного оружия, являются отдельными конструктивно оформленными образцами и не входят в состав частей и механизмов конкретного вида и типа оружия (Акт экспертизы Харьковского НИИ судебных экспертиз № 2494 от 27.03.08 г.).
----

А назагал на сьогодні все правове поле щодо виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання зброї регламентується виключно інструкцією, затвердженою наказом МВС № 622 від 28.08.98 р.. Крапка. А всякі там численні проекти "Закону України про зброю" не несуть жодних правових навантажень і тупо можуть громадянами ігноруватись. До речі, найбільш імовірний для прийняття нашими депутанами проект "Закону про зброю" (прийнятий ВР в першому читанні ще бозна коли) практично злизаний з аналогічного російського. І якщо його таки приймуть, то буде "мама дорогая". А простими словами - ж$па. Проте з огляду на нинішню політбляситуацію виглядає малоймовірно, щоби в найближчому майбутньому ті поци покинули все і зосередились на прийнятті того, соррі за тавтологію, пацаватого проекту. На завершення цієї теми можу порекомендувати почитати ось тут цікавий коментар щодо нього.

До речі, ще сильно раджу скачати собі вищезгадану діючу інструкцію МВС та уважно ознайомитись з нею. Щоби знати свої права, обов'язки і як розмовляти у випадку конфліктних ситуацій з уповноваженими державними органами.

Зауваження до інформації про калібр 7,62

Тут мені народ висловлює сабдж. До опублікованої кілька днів тому статті "Інформація про калібр 7,62", повністю заснованої на аналізі інформації, проведеного моїм товаришем (я просто транслював його лист до мене). Оскільки люди, котрі прислали зауваження, безперечно є фахівцями в тому, що пишуть, то вважаю за необхідне розмістити їхні зауваження тут без будь-яких купюр.

Отже, зауваження №1:
Добрый день, Олег. Прочитал вашу статью о кл.7,62, на блоге, вот эти слова "...дозвуковые охотничьи патроны на Украине разрешены и серийно изготавливаются." не соответствуют действительности (к сожалению), патроны 7,62х39 УС, являются боевыми, а охота с любыми глушителями у нас запрещена.
С ув. Дмитрий.
----
Зауваження №2 (у відповідь на перше):

Я не законник. Вот сижу я перед телеком и смотрю украинский канал "Охота и рыбалка", где мне показывают сравнительные характеристики карабинов, патронов и глушителей для 7.62х39, включая и твое изделие (в мене АКМС-МФ-1 - прим. моя). Настоятельно рекламируют покупать недорогие глушители Харьковского завода и охотничьи пули отечественного производства. Я отчетливо слышу, что с дозвуковой пулей и харьковским глушителем лязг затвора громче хлопка. Клево!

Не могу утверждать на 100%, что и глушители (сам бачив, що глушаки-ПБСи в Україні, на відміну від Росії, вільно продаються. Але їх ціна просто зашкалює - прим. моя) и дозвуковые пули законны или нет. Возможно, они законны к приобретению, но не законны в охоте, или еще какое-нибудь подобное крючкотворство.

С другой стороны, патроны с ослабленой навеской и без сердечника во всех странах ближе к гражданским боеприпасам - кабанчики броников не носят.

Вердикт - все это требует серьезного ментовски/юридического разъяснения.

К примеру, электрошокеры у нас официально не разрешены (сначала написал запрещены, но с другой стороны - не упомянуты разрешенными не означает запрещены), но с другой строны продаются в каждом переходе. Что сделает мент, если тебя обшманает и найдет электрошокер??? :)
С другой стороны, было бы интересно, если бы Дмитрий привел ссылки на какие-будь нормативные источники, мы бы тоже призадумались.

С третьей стороны, у тебя же есть знакомые в регистриловке, думаю они самые компетентные и есть. Какие патроны, чем обвешивать - к ним. (В конце концов, наше законодательство слов "лазерный дальномер-целеуказатель", "зеркальный коллиматорный прицел", "пассивный/активный прибор ночного видения" тоже не знает).

----
Ось такі пироги.