Операторські "Набєгай, подєшєвєло! Безкоштовно на місяць!"

Валяться мені періодично від МТС СМСки з рекламою тих, чи інших послуг. В т. ч. із змістом "Безкоштовно на місяць!"
Попереджаю простодушних - краще не користуйтеся тим "безкоштовним" :). Бо потім і не зогледитесь, як з вашого рахунку невідомим чином щезатиме бабло. Теща одного разу випадково жмакнула "ОК" на якусь "безкоштовну" хєрню. То через місяць-півтора з її рахунку стало регулярно щезати від 10 до 30 грн.. ЩОМІСЯЧНО! Довелося СІМ-карточку міняти :-/

"Шифруймося, браття, бо ми того варті" /(С) Я/ :)

Передрук із пейсбуку:

--------------------

Браузеры
С начала 2011 года разработчики браузеров начали внедрять в них функцию отказа от слежки - Do Not Track (DNT). Она уведомляет сайты о том, что пользователь не хочет, чтобы рекламщики следили за его перемещениями по Сети и собирали о нем конфиденциальные данные при помощи cookie-файлов. Как правило, по умолчанию DNT выключена. Чтобы ее активировать, выполните следующие шаги:

1. Firefox: зайдите в "Настройки" → выберите вкладку "Приватность" и поставьте переключатель напротив пункта "Сообщать сайтам, что я не хочу, чтобы меня отслеживали".
2. Chrome: откройте "Настройки" → на открывшемся экране перейдите по ссылке "Показать дополнительные настройки" (внизу) → в разделе "Личные данные" поставьте галку рядом с "Отправлять с исходящим трафиком запрос 'Не отслеживать'". Там же рекомендует снять галки с "Предсказывать сетевые действия для ускорения загрузки страниц" и "Автоматически отправлять в Google статистику использования и отчеты о сбоях".
3. Internet Explorer: "Настройки" → "Безопасность" → "Отправлять запросы Do Not Track ('Не отслеживать')" → нажмите на кнопку "Включить".
4. Safari: "Настройки" → перейдите на вкладку "Конфиденциальность" → и поставьте галку напротив "Запретить веб-сайтам отслеживать меня".
5. Opera: "Настройки" → раздел "Конфиденциальность и безопасность" → отметьте "Отправлять запрос 'Не отслеживать' с данными". По желанию, галки рядом с "Использовать службу предсказания для автодополнения вводимого поискового запроса или ссылки в адресной строке" и "Предсказывать сетевые действия для оптимизации загрузки страницы" можно снять.

Включение этого параметра, однако, не означает, что сайты тут же перестанут надоедать вам "нацеливаемой" рекламой. Пока DNT носит рекомендательный характер. Она лишь информирует сайты о желании пользователей прекратить за ними слежку, но не дает никаких гарантий, что рекламодатели эту просьбу исполнят.
Кроме того, пока нет никаких договоренностей насчет того, как именно должна работать DNT. С одной стороны, все больше пользователей не хочет, чтобы за ними вели слежку. По итогам опроса, проведенного агентством Forrester Research в марте 2013 года, функция DNT была включена у 18% интернетчиков. С другой, против этой системы выступают рекламщики, настаивая, что поведенческая реклама - это неотъемлемая часть бесплатных веб-сервисов. Ожидается, что в 2014 году Консорциум Всемирной паутины (W3C) внесет ясность в этот вопрос, приняв механизм DNT как стандарт и сделав его исполнение обязательным.

Расширения
Отключение DNT - еще не панацея. Мы также советуем установить расширение для браузера, которое будет блокировать рекламные cookie-файлы. Одним из лучших плагинов такого рода (для Firefox и Chrome) является Ghostery, который выявляет поведенческие маяки, аналитические "жучки" и рекламные "куки" Facebook, Google Adsense, "Яндекс.Метрики", DoubleClick и сотен других рекламных сетей.
Ghostery очень удобен в обращении и, что немаловажно, переведен на русский язык. После установки дополнения на панели навигации браузера появится счетчик, оповещающий о количестве найденных на сайте "жучков". К примеру, зайдя в Twitter, вы увидим один "жучок" Google Analytics, на Apple.ru — маяк Omniture (Adobe Analytics), а в разделе новостей "Яндекса" — "жучки" "Яндекс.Директа" и "Яндекс.Метрики". Чтобы их заблокировать, надо нажать на иконку с изображением привидения и переместить переключатели вправо.

Google
В начале 2012 года Google приняла новую политику конфиденциальности. Смысл документа, вступившего в силу в марте, сводился к тому, что крупнейший интернет-поисковик обладает правом объединять данные одного и того же человека в разных сервисах компании и использовать эту информацию для показа рекламы. К примеру, Google сможет запомнить, какой запрос пользователь ввел в поисковую систему, и показать объявление, которое может его заинтересовать. Информация собирается по всем 60 принадлежащим компании службам, включая почту Gmail, видеохостинг YouTube, карты Google Maps и другие. При этом пользователи не могли отказаться от этих изменений. Сама компания заявляла, что новые правила позволят ей повысить точность поисковых результатов, а также улучшить функциональность других сервисов.
Несмотря на "умные" очки Glass и другие экспериментальные проекты, браузер Chrome и даже платформу Android, именно интернет-реклама остается важнейшим источником доходов Google. Из контекстных объявлений, учитывающих ваши интересы, компания извлекает огромную прибыль, и ограничить их показ оказывается не так-то легко.
Для начала вам нужно узнать, какие данные имеются в распоряжении сервисов Google. Сделать это можно в "Личном кабинете": здесь доступна информация о привязанных к аккаунту Android-устройствах, загруженных на YouTube видео, файлах в "Документах", задачах, контактах, событиях в "Календаре", письмах Gmail и пр.
"Личный кабинет" Google. Если вы не пользуетесь некоторыми службами, удаляйте из них свои данные (к примеру, веб-альбомы Picasa) и максимально ограничивайте к ним доступ посторонним.
Если скачали приложение для смартфона и разрешили ему доступ к списку задач, аккаунту Google+ или другой информации — отвяжите его (например, "Аккаунт" → "Связанные приложения и сайты", YouTube → "Подключенные аккаунты", Google+ → "Управление приложениями"). Также запретите запись истории местоположений ("История местоположений" → "Настройки" → на новой странице выставьте флажок рядом с Disable и нажмите кнопку Save; после не забудьте очистить историю ваших локаций, перейдя по ссылке History management).
Кроме того, внимательно пройдитесь по всем другим настройкам, т.к. самые важные из них погребено довольно глубоко. В разделе YouTube мы рекомендуем войти в "Управление историей", нажать на "Очистить историю просмотров", а после — "Приостановить запись истории просмотров". То же сделайте в "Управлении историей поиска": очистите историю и приостановите запись. При желании, ограничьте доступ к вашим подпискам и понравившимся видео (раздел "Настройки конфиденциальности").
Настройки профиля Google+. Настройки Google+ зависят от ваших предпочтений. Здесь можно, например, запретить показывать ваш профиль в результатах поиска Google, запретить раскрывать местоположение, запретить добавлять EXIF-данные к загруженным снимкам и другое.
Настройки рекламы Google - Google Ads. Зайдите в настройки Google Ads и посмотрите, как вас видят рекламщики: здесь указаны пол, возрастная категория, знания языков и интересы. Если вы не хотите, чтобы эта информация попадала в агентства, в разделе Opt-out settings нажимайте на ссылки opt out ("Отказ от участия") и подтверждайте отказ. Вы по-прежнему будете видеть рекламу, но она не будет зависеть от ваших интересов и посещений партнерских сайтов. Важно: данные о вашем отказе хранятся в cookie-файлах, поэтому если вы удалите "куки" или смените браузер — отказываться придется снова.
Настройки поисковой истории Google. По умолчанию Google хранит любую информацию, которую вы когда-либо искали. Если вы этого не желаете, перейдите в настройки Google Search и нажмите на кнопку Turn off, после чего удалите всю ранее накопленную историю (проставьте галки и нажмите на кнопку Remove items).

"Яндекс"
C крупнейший российским поисковиком все немного проще. В самом низу настроек результатов поиска (блок "Персональный поиск") снимите все галки и остановите запись истории.
Зайдите в "Мои находки", остановите запись истории поисковых запросов, нажмите кнопку "Очистить историю", а затем отключите находки в поисковых подсказках.
Поисковые подсказки (они появляются в выпадающем меню при вводе запроса в "Яндекс") можно оставить, предварительно запретив включать в них собственные запросы и очистив историю. Кроме того, лучше исключить из подсказок сайты, которые вы чаще всего посещаете. Выставив настройки, не забудьте нажать на кнопку "Сохранить" внизу. Также, если вам мешает большой баннер на главной странице поисковика, отключите его.
Самая важная настройка, касаемая рекламной системы "Яндекс.Директ", как обычно, расположена в самом низу. "На партнерских площадках Яндекс показывает рекламу с учетом индивидуальных интересов пользователей, которые определяются по их поведению на Яндексе и на сайтах-участниках Рекламной сети Яндекса", - говорит компания.
Если вы не желаете, чтобы "Яндекс" сохранял в вашем браузере cookie-файлы, а его партнеры учитывали ваши интересы при показе рекламы, выставьте галку рядом с пунктом "Не учитывать круг ваших интересов при показе рекламы" и нажмите на кнопку "Сохранить".

Facebook
"Facebook не предоставляет приложениям третьих сторон или рекламным сетям права использовать ваше имя или фотографии в рекламных объявлениях. Если мы разрешим это в будущем, то вы сможете выбирать настройки, которые будут регулировать использование вашей информации", — говорится на сайте крупнейшей социальной сети. Тем не менее, лучше подстраховаться на случай, если компания начнет продавать ваши имена и фотографии.
Откройте "Настройки" → "Реклама", нажмите на ссылку "Редактировать" (справа от блока "Сайты третьего лица"), выставьте значение "Никто" и нажмите "Сохранить изменения".
Если вы не хотите, чтобы вам рекламировали то, что "лайкают" вы и ваши друзья, в блоке "Реклама и друзья" выставьте значение "Никто".
И самое важное (как всегда, написано самым мелким шрифтом): запретите Facebook показывать рекламу, связанную с вашими действиями в социальной сети и за ее пределеами, а также в приложениях от сторонних разработчиков. Перейдите по этой ссылке и нажмите на кнопку "Отказаться".

Twitter
Отключить "целевую" рекламу в Twitter очень легко. Заходите в "Настройки" → раздел "Безопасность и конфиденциальность", прокручивайте страницу до конца и снимайте галку со следующих пунктов: "Адаптировать Твиттер исходя из недавно посещенных веб-страниц" и "Реклама подбирается индивидуально и основана на информации от рекламных партнеров". Затем нажмите на кнопку "Сохранить изменения".

"ВКонтакте"
Отказаться от таргетированной рекламы в самой популярной в Рунете социальной сети нельзя. Объявления показываются исходя из той информации, которую вы указали в своем профиле: города, возраста, интересов, вуза, групп и т.п. Непонравившуюся рекламу можно только скрыть, наведя на нее мышкой и нажав на крестик - но тогда на ее месте появится другая. В случае, если вы не хотите видеть объявления вообще, установите расширение-блокировщик для браузера.

СБУшні "ліві" базові станції мобільного зв'язку

Багато хто в курсі, як абонентам мобільного зв'язку, котрі перебували на вул. Грушевського в Києві, приходили СМСки загрозливого змісту на зразок "Ви зареєстровані як учасник масових заворушень... бла-бла-бла".

Вияснилося, що оператори до цього не мають відношення. А все це робилося за допомогою незаконних пересувних базових станцій, котрі встановлювалися в автофургонах бусів і стояли в підворітнях найближчих сусідніх вулиць.

А технологія мобільного зв'язку передбачає підключення телефону до найближчої станції. Тому всі телефони на Грушевського й підключалися до цих СБУшних незаконних БСок, котрі отримували над ними контроль.

Деталі цієї технології - ось тут.

Висновок - поряд із вигодами, котрі людям приносить мобільний телефон, існує величезна кількість і негативних моментів. Зокрема, пов'язаних із здоров'ям та конфіденційністю (останнє, як на мене, найбільш загрозливе). Особисто я вже досить довгий час подумую над тим, щоби відмовитися від мобіла, але все ніяк не зберуся.

Чергова моя публікація в журналі "Сети и телекоммуникации"

На додаток до двох (один і два) вже опублікованих статей виходить і третя.
Стаття під назвою "Монетизация данных о клиентах телко-оператора". Власне, на сьогодні ще не вийшла, але з дня на день вийде (№3 журналу за 2013 рік).

Лінк на статтю опублікую відразу після виходу вказаного числа журналу.

Названа стаття - фактично лише перша частина запланованого матеріалу по даній темі.

Додано 29.07.2013: ось посилання на дану статтю.

Communication technologies to watch in 2013

Під назвою сабджа в кінці минулого місяця в списку розсилки UANOG колеги по цеху ділилися власними думками щодо того, що новеньке появилося на сьогодні в області ІКТ. І приводили чимало цікавих прикладів.

Я уважно слідкував за цим обміном думками, а потім вирішив і своїх 2 центи вставити щодо власних вражень.

Нижче - практично повна калька з мого вчорашнього допису в UANOG.

Отже,

------------------------------------------------------

Так, тема досить цікава. Не стільки в розрізі стартертопіка "Technologies to watch in 2013", скільки трохи ширше і з урахуванням подальших тенденцій. Бо що таке 2013 і вузька спеціалізація... - фігня "в порівнянні із світовою революцією", як говорили большевики-лєнінци-сталіністи 8-).

Звичайно, як і всі колеги, говоритиму лише про те, в чому доводиться варитися по роду діяльності.

1. На мій погляд, в році 2013 укріпиться та розвинеться тенденція до поступального (ще не бурхливого, хоча... в окремих моментах і в окремих країнах таки да) розвитку всіх "нішевих" технологій, котрі є складовими частинами т. зв. IoT (Internet of Things - писав про нього ще 4 роки тому). Зокрема М2М. Темпи розвитку М2М ринку (34% росту на рік) здорово випереджають аналогічні темпи розвитку ринків інших communication technologies. Рекомендую ознайомитися із white paper "Mobile Operator Strategies for Success in M2M: The Role of Cloud Platforms".

Далі.

2. По роду діяльності бачу, що дедалі енергійніше змінюються операторські бізнес-моделі. Як в окремих деталях, так і з точки зору тренду. І в цьому плані не можу не порадіти за операторів з України, незважаючи на те наскільки це може видатися смішним :). Вони дедалі впевненіше відмовляються працювати з вендорами та інтеграторами по старих in-site моделях, а досить категорично, нерідко просто ультимативно, вимагають працювати по моделі revenue sharing. Причому (і це основне!), звісно, без жодних CapEX'ів :). Не пройшло і 8 років (в порівнянні із цивілізованим світом), ага...

Моє пояснення дуже просте: рушій прогресу "по-українськи" - найменша видимість халяви. Тобто, якщо з'являється найменша тенденція до можливості не платити, то "український бізнес" негайно виявляється тут попереду всієї планети.
(До речі, це саме стосується "красти". Як тільки з'являється шанс щось "умикнути" - все! Можете бути впевнені - вся ця доморощена манагерська "срань" негайно виходить в число перших)

3. Clouds. Причому не на рівні "розводу лохів", а реальна реалізація можливостей надати "із хмари" доступ практично до будь-якого стороннього (third-party) application. Мрія поета - негайно розгорнути у себе в "хмарі" практично будь-який вже існуючий додаток (байдуже - під мастдай, чи *nix) і надати до нього доступ всім бажаючим - вже реалізована. В піку "хмарним" багатомільйонним (в баксах, звісно) SDP-платформам типу НР, Oracle, etc, практично весь сенс котрих полягає в тому, що до них вам в комплект підсовують SDK і кажуть, що "ви можете самі написати будь-які Java-додатки". Приклади - "хмарні" SDP-платформи від Parallels та Jamcracker.

4. Оператори в основному вже освоїли інструментарій business assurance/revenue assurance (хоча ще є куди розвиватися, бо наші "телки", за невеликими винятками, ще не підозрюють про існування могутніх інструментаріїв для аналітики та прогнозування і, відповідно, не знають як всім цим багатством користуватися). І ввійшли у смак. Настільки, що їм вже не вистачає чесно зекономлених грошей (апетит приходить під час обіду). Вони починають фактично красти самі. І дедалі нахабніше. Як далеко це зайде - не знаю. Але знаю, що головною причиною такої поведінки є вимоги акціонерів (див. наступний пункт).

5. Про самостійність "українських" операторів можна забути. Всі технологічно та культурно підковані інвестори із цивілізованих країн дружно послали Уркаїну на три букви, дешево та швиденько розпродали всі свої активи і остання "мощно" вповзла в зону впливу лапотного "рускаго міра". Зі всіма його манагерськими прєлєстями, ментальністю, балалайками та ін.. Хто уважно читав книгу І. Литовченка "Зажигая звєзду", той, напевно, між рядками (а подекуди й прямою мовою) прочитав і про це.

Ну, маю ще кілька зауважень, але, в основному, вищенаписане - це десь 85-90% всього, що особисто мені кинулися в вічі за останній рік-два.
Десь отак.

Не ту країну назвали Гондурасом? Україна безнадійно відстала від Гондурасу!

Дивлюся на презу по VoLTE та RCS, зокрема на слайд №10, і чітко бачу аргументи щодо сабджу.
Ми впевнено зайняли місце в одному ряду з монголами, папуасами та полінезійцями "котрі з'їли Кука".
Я маю великі сумніви навіть в тому, що "законодавці української моди" від зв'язку знають що це таке RCS та joyn. "Відкатщики" кінчені... :(

Прогноз: 4 нові типи хмарних сервісів в 2013 році

Власне, вже вдруге зустрічаю сабдж. На джерело не даю посилання, бо це вебінар.
Ось ці сервіси:

1. Disaster Recovery as a Service,
2. Mobile Backend as a Service,
3. Business Process as a Service,
4. Desktop as a Service. 

T-Mobile Selects Gemalto for NFC Launch in Europe

Власне сабдж.

На відміну від наших операторів, котрі ще довго "не в'їжджатимуть" в тему, а займатимуться тупєйшим, але вельми дохідним RBT (ringback tone).

"Тінейджери - гальмо прогресу" /(С) Мій/

Кілька місяців тому слухав безпосередньо від вендора вельми інформативну презу по рішеннях Gemalto та Elatec. І люди (презентери) ще тоді говорили, що мають підписаний контракт з T-Mobile.

Ну, то ось, вже й в Інеті хваляться, що йде впровадження.

Нагадаю для тих, хто не має справи з предметною областю, що NFC (Near Field Communication - look at Google) - це, гм, дотично-альтернативна технологія до Bluetooth. Практично всі ті самі ніштяки, але набагато вища швидкість (424 kbit/sec) при набагато меншому часу handshaking'у між пристроями (0,1 секунди) та відстані (до 20 сантиметрів). В реалі (на практиці) дана технологія нормально себе проявляє у всяких там M2M-взаємодіях, sensors/chips readers etc. Виглядає на те, що NFC буде (чи вже є) важливою технологічною складовою концепції т. зв. "Інтернету Речей".

Журнал "Сети и телекоммуникации" №9-10, 2012

Знову ж таки, не пройшло і 5 років з моменту "підсвітки", як у вказаному числі журналу вийшла чергова моя стаття «Телко 2.0 Инициатива»: обзор эволюции бизнес-моделей телекоммуникационной отрасли.
Нарівні з першою статтею вважаю цю статтю дуже важливою для розуміння тренду ринку операторів телекомунікацій. 5-річна історія підтвердила практично всі положення та висновки цих статей.

Журнал "Сети и телекоммуникации" №7-8, 2012

Вже писав про публікацію своєї статті. А вчора набрався сміливості і відсканував її. Лежить ось тут. На днях в наступному числі цього видання має вийти ще одна моя велика стаття «Телко 2.0 Инициатива»: обзор эволюции бизнес-моделей телекоммуникационной отрасли.

"Сети и телекоммуникации" №7-8, 2012

В останньому числі сабджу на стор. 52-63 опублікована моя програмна стаття "Возможности, предоставляемые telco-операторам двунаправленной бизнес-моделью" (чому російською мовою - бо редакційна політика така. Нема у нас подібних спецілізованих журналів, котрі публікували би статті українською мовою :(). Ну, на 85-90% - це популяризація ідей Телко 2.0 Ініціативи. А 10-15% - спроба прив'язатися до українських реалій.
В онлайні даного номера нема, бо названий журнал тримає онлайнові архіви лише до 2011 року.

Не пройшло і 5 років, як тема стала цікавою і для України, еге ж.
Ну, добре хоч так. "Краще пізно, ніж ніколи" /(С)/. В цьому плані, значить, відстаємо від цивілізації років на 8. Тобто, констатую, що розрив за 10 років так і не скоротився. Дайош пакращєння! :(((

• Чому ті, чиїми обов'язками є відслідковувати подібні тенденції, аналізувати їх, і робити якісь рекомендації/корекції для всієї телко-галузі, не роблять цього?
• Чому єдина в Україні академія зв'язку не є членом Телеменеджмент Форуму?
• Чому ...?

Питання риторичні. Відповідь криється у влучній фразі мого товариша Андрія: "Бо вже давно професійність у всіх сферах нашого життя підмінена карго-культами". І з ним неможливо не погодитися. Вдумайтеся! Куди не кинь, яку галузь не візьми - в апараті управління залишилися одиниці професіоналів. Одиниці. На всю галузь. Розпорошені по всій країні по різних дрібних посадах, котрі принципово нічого не вирішують. А вирішують все мордаті дядьки з бігаючими очима та купленими дипломами/ступенями. Останнім часом нерідко ще й із судимостями.

10 перспективних напрямків для телекомів

Ось ця цікава стаття.

Для тих, хто слідкує за тематичними публікаціями в "цивілізованому телко-світі", це, власне, not f..ing surprise. Просто в даній статті ці рекомендації зведено воєдино, в список. І суть кожного пункту подано лаконічно.
І взагалі, зацініть - "здаю" тим, хто в темі, весь сайт Telruptive :)
На мою думку, його інформаційна цінність для професіоналів співрозмірна з цінністю сайту Telco 2.0 Ініціативи.

Сьогодні слухав презентацію про доволі цікавий продукт

Сабдж.

Ось оцей: система "Метролог"

Функціонує в Укртелекомі (фактично, з 1998 року під нього розроблявся).

В першу чергу був розрахований на моніторинг мідних ліній (xDSL-господарства) та класичної телефонії (пасив та актив).

Поряд з очевидними недоліками (зокрема: пропрієтарний, не підтримує жодних міжнародних стандартів, невідомо з яких міркувань люди самі собі видумували описи об'єктів предметної області (винаходили велосипед, ще й поганий), коли віддавна вже існував і бурхливо розвивався відкритий CIM-стандарт) володіє також рядом певних переваг та функціональних фіч. Цікавою (принаймі особисто для мене) виявилася також ідеологія (методологічна модель), на котрій базується архітектура даного рішення. Тобто, ідеологія даного продукту - це свого роду матриця із:

• опису об'єктів предметної області
• опису об'єктів вимірювань
• опису задач служб експлуатації
• опису уніфікованих тестів
• опису вимірювальних приладів
• опису функцій вимірювальних приладів
• опису параметрів вимірювань

І при накладанні на дану матрицю реальних вимірювань та тестувань ми отримуємо багатовимірні інформаційні куби, з котрими надалі можна проводити величезний набір різноманітних аналітичних досліджень.

Вендор стверджує, що нині цей продукт добре інтегрується із наявними OSS/BSS по SOAP/HTTP.

Рішення також може бути використане в комунальному господарстві та інших НЕтелекомівських задачах.

Інфа із TeleGeography

Я вже багато років підписаний на TeleGeography Feed, і періодично отримую звідти по e-mail всякі цікаві статистичні речі. Ну от, зокрема, наступну інформацію:
Потреба в сумарній смузі пропускання інтернаціональних каналів передачі даних за 2011 рік виросла на 45%. Всього за період 2007-2011 потреба зростала на 57% щорічно. А, виявляється, рекордним за потребами був "кризовий" 2008 рік - 70% ріст потреб.
Цікавим там є й графік розподілу потреб по регіонах планети.

А ще на сайті цікавим є розділ всяких телекомівських карт (одного разу я по пошті навіть отримав справжню глянцеву карту міжнародних лінків, формату А0. Вартістю, здається, 150 фунтів стерлінгів! Тішився нею якийсь час, а потім комусь подарував, бо не мав куди в себе повісити).

Умора... товариш прислав інфу

http://www.gsma.com/newsroom/gsma-launches-data-roaming-transparency-initiative/

Я так зрозумів, що опсоси цим визнали, що весь цей час жорстоко най.бували своїх клієнтів в роумінгу. Але тепер їм одномоментно стало вельми соромно (в них проснулася совість, вони увірували в Будду/Аллаха/Ісуса/Перуна/etc, зрозуміли, що брехати та красти - погано) і тому вирішили раз і назавжди відійти від цієї практики :)))

Коли впровадження SOA на підприємстві не є виправданим

Набрів на статтю із назвою сабджу.

Ну, переважна більшість наведених думок експертів гарно доповнюють одна одну. Хіба що я би трохи скоротив весь перелік за допомогою однієї фрази, котра містить в собі і ознаку незрілості (стосовно BPM) організації, і рівень обізнаності топ-менеджменту, і інші ознаки: впровадження SOA як технологічної платформи (framework) точно не потрібне тим, хто про SOA або нічого не чув, або не знає навіщо воно йому потрібне.

Проте особисто мені найбільше в статті сподобалась остання думка (Алєксандра Давидова, СЕО Naumenn): підхід SOA потрібен завжди!

Цікава стаття Романа Химича про нинішні ринкові операторські тренди

Сабдж. Основний месидж - ситуація помалу розвивається в напрямку "від гіршого до повної сраки".

Там і на мене трохи Роман посилається...

Але головне - стаття абсолютно справедлива. Висновки - чиста правда. А що далі буде - ХЗ.

В принципі, в своєму каменті до статті (перший камент під нею) я написав про один із виходів з даної проблемної ситуації. Але щоби цей вихід розкрутити потрібен мінімум рік-півтора (це коли прямо завтра почати).

Позитив тут один - вже до всіх операторів "дійшло, як до жирафи", що так далі жити не можна. І вони просто вимушені терміново міняти стратегію, а не тупо піднімати ціни і знижувати якість сервісу.

Open Source DCIM software

Випадково натрапив на цікавий софт. Під GPL 3 license. Реалізує Inventory Management System для датацентрів. Сам не пробував (бо лише вчора побачив), проте поціновувачі "халяви" мають зацікавитись :). То якщо хтось потестує - маякніть і напишіть кілька слів про враження. Бо в мене тупо не вистачає часу на сторонні заняття.
Прямо із сайту функціонал та вимоги до апаратно-програмної частини:
Goals for openDCIM
The number one goal for openDCIM is to eliminate the excuse for anybody to ever track their data center inventory using a spreadsheet or word processing document again. We've all been there in the past, which is what drove us developers to create this project.

•     Provide complete physical inventory (asset tracking) of the data center
•     Support for Multiple Rooms (Data Centers)
•     Management of the three key elements of capacity management - space, power, and cooling
•     Basic contact management and integration into existing business directory via UserID
•     Fault Tolerance Tracking - run a power outage simulation to see what would be affected as each source goes down
•     Computation of Center of Gravity for each cabinet
•     Template management for devices, with ability to override per device
•     Optional tracking of cable connections within each cabinet, and for each switch device
•     Archival functions for equipment sent to salvage/disposal
•     Integration with intelligent power strips and UPS devices - APC, Geist Manufacturing, Liebert, and Server Technologies. Easy to update with OIDs for other manufacturers.
•     Open Architecture - All built on a MySQL database for easy report building, or export to other applications

System Requirements

•     Web host running Apache 2.x (or higher) with an SSL Enabled site.
•     MySQL 5.x (or higher) database
•     PHP 5.x (or higher)
•     User Authentication
•     Web Based Client

Wangiri fraud

Сьогодні в одній із LinkedIn груп побачив тред із обговоренням сабджу. І зацікавився що воно таке. Ну і англійська вікіпедія лаконічно і доступно пояснює механізм цього шахрайства. В нас воно не вельми розповсюджено (поки-що), проте, гадаю, незабаром набуде великої популярності. Найцікавіше те, що навряд чи шахраям можна зробити якусь юридичну "пред'яву". Бо їхні методи грунтуються на цілком добровільному callback дзвінку ошуканого "лошарика".

Також сучасні методи боротьби із цим видом шахрайства як мінімум не назвеш вельми прогресивними. В основі їх лежить інформування клієнтів, що, мовляв, "АТАС! Існує отакий вид шахрайства. Тому будьте пильні". Ну і тупий бан певних телефонних мереж та номерних ресурсів.

Кілька слів про платформи доставки послуг (SDP)

Тобто про SDP (service delivery platforms).

На даний момент навіть в сучасному (цивілізованому) телко-світі спостерігається "разброд і шатаніє" по питанню сабджу. Серед вендорів навіть нема узгодженого поняття, а що, власне, вважати за SDP. Кожен вендор трактує дане поняття як вважає за потрібне. Стопудово "мой удав! как хочу так і мєряю!" /(С) Із бородатого анекдоту про zoo/

Хоча мало-помалу (знову ж таки в цивілізованому світі, котрий, на жаль, поки-що не має нічого спільного з Україною) починає приживатися погляд Телеменеджмент Форуму. Я можу тут навести першоджерела, але все-одно НЕ члени ТМ Форуму не зможуть доступитися до цих документів. Тому вірте на слово :)

Отже, TM Forum має робочу групу, котра займається, власне, не SDP, а SDF (service delivery framework). Ця робоча група вважає, що SDP - це практична реалізація кожним вендором свого бачення. А SDF вибрано в ролі терміну, котрий має визначати TNM i TNA (в розумінні technology neutral model i technology neutral architecture) платформи доставки послуг.

Але це ще не все, а лише половина від "усього" :)

Останнім часом появився ще один концепт - Cloud SDP. Котрий має величезні відмінності від "традиційної" SDP. І робоча група TM Forum'у його не розглядає, зосередившись на "традиційних" SDP (див. нижче). Наприклад, Cloud SDP має справу із платформою PLM (product lifecycle management) саме "хмарних" послуг. В першу чергу SaaS/PaaS/IaaS. На відміну від "традиційної" концепції SDP, що має справу із операторськими NG/IMS-сервісами (status, presence, location, signalling, realtime [pre]billing etc).

Як результат, зараз досить важко спілкуватися з представниками операторів (гм... а коли було легко, ага :)). Бо вони, як правило, нахапалися по верхах термінології 6-8-річної давності (вельми часто перекручуючи навіть її значення), а про сучасні тенденції навіть не здогадуються. Проте як завжди "тримають пальци вєєром" :)

Ще років із 5-6 тому я почав говорити (явно і неявно), що для користі справи українських телекомунікацій державі варто було би створити якусь спільну R&D групу для того, щоби відслідковувати основні тенденції розвитку технологій та бізнесу телекомунікацій і робити "переклад" сучасного стану технологій на "бізнес"-мову. А там далі нехай кожен оператор, чи сервіс-провайдер вирішує для себе сам - корисно йому це, чи ні. Вписується це в його бізнес-модель, чи ні.

Чому спільну групу - бо окремо жоден великий оператор не зацікавлений у її створенні. А середній/малий її не потягне.

Прекрасний приклад - компанія NEXTEL в рамках корпорації Telenor A.S. (в одній із структур котрої я свого часу пропрацював біля 5 років). NEXTEL являла собою групу порядка 30-40 чоловік з офісом в Штатах, основним завданням котрої був збір, обробка та передача інформації, що могла являти цінність для всієї корпорації Telenor A.S.. Але це Теленор міг собі дозволити... на відміну від українських операторів.

Проте, як завжди, "мєчти-мєчти, гдє ваша сладость..." /(С)/