четвер, 25 лютого 2016 р.

На місячній доріжці...

На місячній доріжці зустрілись дві душі,
Одна - до Бога пішки, а інша – в грішний світ.
Одна – душа солдата, загиблого в бою,
А інша – немовляти, народжена в Раю.
І так би розминулись… але душа бійця
На іншу обернулась - знайоме щось з лиця.
Сказала: «Гей, малечо, а нумо, хлопче, стій!
А як ім’я, до речі, матусеньки твоїй?»

Душа же немовляти була як чистий сніг:
«Мене чекає мати, аби я вчасно встиг…
Казав Господь, Галина - таке її ім’я,
Ось-ось народить сина, а син її – то я!
Мене на Землю жити господь благословив,
Я маю народитись… а ти вже там пожив?» -
Так у бійця спитало майбутнє немовля
(Воно ще знань не мало: що то таке – Земля?)

А той боєць: «Галина» - повторював ім’я …
Та це ж його дружина чекала немовля!
Сплили перед очима щасливі ті роки:
Як він ще був хлопчина й просив її руки…
Весілля і навчання, і пристрасті потік…
Він всі її бажання виконував, як міг.
Усе було чудово, вагітність – добрий знак!
І взяв він з жінки слово, що родиться козак!
А потім… сум в родині... в країну зло прийшло.
Галини очі сині зробилися мов скло.
«Не йди!» – вона просила – «Бо смерть гуляє там.
Скількох вже покосила, та їй тебе – не дам!»
Та він своїй дружині сказав приблизно так:
«Як друзів я покину, який же я козак?
Як гляну в очі сину, що з’явиться в цей рік?
Скажу, що в злу годину я за спідницю втік?»
Поцілував Галину і рушив на війну…
А потім... постріл в спину... і запах полину…

Згадав боєць те стрімко й до немовля сказав:
«Ти бережи Галинку що краща буде з мам.
Пробач мені, дитино, вас з мамою підвів.
Та буду я невпинно з тобою з перших днів!
Дивитимусь із неба, як швидко ти ростеш,
А все що буде треба в житті ти сам знайдеш.
Обнімемося ж, сину, тобі час йти в життя
А я прикрию спину тобі із небуття»

На місячній доріжці невпинний душ потік:
Одні – до Бога пішки, хтось – в протилежний бік.

Народжуються діти, в воєнний час страшний,
І щоб їх захистити хтось мусить йти у бій.
Але допоки в серці в жіночому любов,
Життя не перерветься, відроджуючись знов!

Автор: Людмила Лєгостаєва

Стародавні китайські настанови для тих, хто хоче бути здоровим і продовжити свою молодість

1. Забудь свій вік.
2. Не оцінюй себе по роках.
3. Лікуй себе вправою, словом, травою і масажем, теплом і холодом.
4. Вдихай аромат дерев і трав.
5. Їж рис, пий чай, м'ясо ховай в овочах.
6. Стеж за теплом нирок і холодом голови.
7. Більше смійся.
8. Забудь про погане.
9. Ти захищений, якщо м'який,
Ти м'який тоді, коли ти спокійний,
Ти спокійний тоді, коли ти здоровий.
10. Люби людей.
11. Тих кого любити не виходить - не помічай.

вівторок, 16 лютого 2016 р.

Науковий світ стоїть на порозі фундаментального відкриття стосовно природи Всесвіту

Впевнений, що науковою складовою тут було сильно пожертвувано за рахунок популярної (журналісти - вони такі, особливо ганяючись за сенсаціями), але згруба ситуація виглядає приблизно ось так.