вівторок, 31 серпня 2010 р.

Навчальний курс IExec Enterprise Essentials в рамках т. зв. Інституту підприємництва Cisco

Cisco зайнялось бізнес-трейнінгами. Чого й слід було очікувати, ага. І я зовсім не здивувався, коли взнав про даний факт.
Недавно запропонували мені спочатку ознайомитися, а потім і освоїти сабдж (здавши опісля необхідні тести подібно до стандартних Cisco-екзаменів), щоби потім викладати його в рівненській філії академії "Шаг". Посилання на сам курс не даю, бо для доступу туди потрібен зареєстрований аккаунт з логіном/паролем, а про сам інститут підприємництва можна дізнатися тут. Ось тут є його "пропаганда" у вигляді PDF-брошури. Отже, високорівневий зміст курсу містить наступні розділи:
Вступ
Navigation
Workshop Objectives
Modules Overview
Companion Guide
Baseline Survey
1.0.0 Стратегічні імперативи
1.1.0 Глобальні тенденції та стратегічні імперативи
1.2.0 Інтернет та тенденції у бізнесі
1.3.0 Еволюція до ВЕБ-організації
1.4.0 Портали
1.5.0 Базова IT інфраструктура
1.6.0 IT та їх вплив на організацію
1.7.0 Рушії ринку та бізнесу
1.8.0 Зовнішня інтеграція та бізнес цінність
1.9.0 Тенденції
1.10.0 Conclusion
2.0.0 Стратегії управління
2.1.0 Основи стратегічного управління
2.2.0 Ланцюг цінності
2.3.0 Перевага у витратах та Конкурентна диференціація
2.4.0 Ауттаскінг та аутсорсинг
2.5.0 Структура бізнес цінностей
2.6.0 Мережеві віртуальні організації
2.7.0 Висновок
3.0.0 Організаційна готовність
3.1.0 Важливість організаційної готовності
3.2.0 IT-Управління та планування
3.3.0 Moving Towards Organizational Readiness
3.4.0 Organizational Readiness Planning
3.5.0 Readiness Assessment and Plan Development
3.6.0 Conclusion
4.0.0 ІКТ рішення (інформаційно-телекомунікаційні рішення)
4.1.0 Understanding Internet-Enabled Solutions
4.2.0 Workforce Optimization
4.3.0 Finance
4.4.0 Human Resources
4.5.0 Learning and Development
4.6.0 Customer Care
4.7.0 Manufacturing
4.8.0 Supply Chain Management
4.9.0 Enterprise-Wide Solutions
4.10.0 Conclusion
5.0.0 Розробка стратегії
5.1.0 Бізнес-стратегія
5.2.0 Аналіз зовнішньої ситуації
5.3.0 Аналіз внутрішньої ситуації
5.4.0 Бачення успіху
5.5.0 Висновок
6.0.0 Управління портфелем проектів
6.1.0 Огляд процесу управління портфелем проектів
6.2.0 Метрики
6.3.0 Визначіть нові можливості
6.4.0 Управління бізнес-процесами
6.5.0 Управління життєвим циклом процесу
6.6.0 Change Management and Adoption Strategies
6.7.0 Conclusion
7.0.0 Business case
7.1.0 Creating a Business Case
7.2.0 Financial Concepts
7.3.0 Metrics and Key
Зміст курсу тупо передертий просто з сайту. Так що відсутність перекладу деяких розділів українською мовою - це не мої лінощі, а просто Cisco ще не встигло це зробити.
То буду думати відносно даної пропозиції (див. початок даного повідомлення). Ця тема мені таки цікава, да.

понеділок, 30 серпня 2010 р.

От і літо фактично минуло... Але далеко не все так погано :)

Сабдж. Завтра зранку вже веду синочка в садочок. "Канікули" у дитини закінчились. Думаєте він сумує? Агащазззз! :). Аж підскакує від радості, що вже менш, ніж за дві доби осінь приходить: "Ура! Значить мій день народження все ближче і ближче!" - це Андрійко так наперед радіє подарункам, котрі йому даруватимуть гості на день народження :))). А ще радіє майбутній зимі, тому що "можна буде досхочу грати в сніжки та кататися з гірки на санчатах". Молодець! Весь в тата :). Так і треба (радіти життю в будь-якому випадку)!

неділю, 29 серпня 2010 р.

Дискусія кадрових офіцерів спецслужб щодо присяги "двічінесудимому Вітьку з Пєтуховкі"

Тяжелые двери, решетки, режим...
Угрюмые лица… Проникнись моментом!
Портрет на бараке и надпись под ним:
«Откинься досрочно – и стань Президентом!»
/(С) із забутого нині Інтернет-джерела/
Отже, рекомендую людям прочитати ось цю гілку щодо сабджу. Коротко суть: полковник СБУ Нєдзєльський стверджує, що в прийнятті офіцерами присяги Вітьку з Пєтуховкі (а хіба Головнокомандуючому, а не Народу України, присягають офіцери?! - прим. моя) нічого екстраординарного нема і це абсолютно нормально. Бо, бачте-но, ніби-то нема достовірних доказів його судимості. Але є чесні офіцери, котрі, м'яко кажучи, не підтримують полковника Нєдзєльського. І приводять альтернативні, просто вбивчі, аргументи і залізну логіку. Одним словом, раджу прочитати всім, кому цікава дана тема.

пʼятницю, 27 серпня 2010 р.

Поворот на 180º у вивченні історії України в середніх школах

У зв'язку з ось цим (обговорення можна подивитися ще й тут) подумалось, що свою дитину історії України ми з дружиною вчитимемо самі, користуючись відповідними науково-освітніми джерелами, а не тією макулатурою, котру табачники та його кремлядські дуполизи нав'язують "глупим хахлам". Вчитимемо в загальному руслі виховання навичок думати та аналізувати самостійно (власне, вже давно почали, btw) і вмінню працювати з різноманітними джерелами (а це ще попереду).
А ще я дитині після кожного шкільного уроку акцентуватиму увагу на можливих перекрученнях правдивої історії з боку недобросовісних вчителів (якщо такі попадуться).
Колись, в мою бутність студентом Львівського держуніверситету, коли вже СССР тріщав по швах, але ще не всі "динозаври" з кафедр історії КПСС та "наукового" комунізму це усвідомлювали, один викладач-пристосуванець винайшов таку оригінальну методу (слід сказати, що завдяки їй він таки досить елегантно викрутився із слизької ситуації між молотом та кувадлом, роль яких відігравали кафедра/партком та ми, студенти):
  • ми на семінарах могли як завгодно критикувати совєтську власть, але за висловленням того камсамольця-, чи то пак партєйця-викладача "мусили знати й мою (тобто офіційну совєтську - прим. моя) точку зору, бо чого тоді я тут перед вами стою?" :)
То ж якщо когось зацікавлять можливі джерела для правдивого розуміння історії України, то ось для початку кількадесят "правильних" URL'ів, котрі скинув мені пан Мирон Петрів, український письменник із Канади (рекомендую його вельми цікавий пригодницький роман "Скарби Ярослава"):
  • http://oun-upa.org.ua/main/
  • http://www.martyrology.netfirms.com/people00uk.htm
  • http://vijsko.milua.org/k1.htm
  • http://lib.galiciadivision.com/brody/
  • http://exlibris.org.ua/uss/
  • http://warhistory.ukrlife.org/
  • http://oun-upa.org.ua/personalities/bandera_1.html
  • http://www.euratlas.net/history/europe/1500/index.html
  • http://www.rusarch.ru/sagaidak1.htm
  • http://komb-a-ingwar.blogspot.com/2009/02/blog-post_23.html
  • http://sd.org.ua/news.php?id=12914
  • http://www.telusplanet.net/public/mozuz/holodomor/holodomor.html
  • http://www.galiciadivision.com/main/
  • http://us.org.ua/
  • http://litopys.org.ua/litop/lit05.htm
  • http://upa1.netfirms.com/army2uk1.htm
  • http://history.franko.lviv.ua/
  • http://militaryhistory.narod.ru/genozyd.html
  • http://ukraine.globalmuseumoncommunism.org/
  • http://voiakudg.com/books/index.html
В мене ще є й інші (зокрема в наведених посиланнях фігурує переважно нова історія (в основному військові змагання Українського Народу в ХХ сторіччі), а бракує особливо прадавніх часів, середньовіччя, відродження та новітньої історії. Гадаю, що дітям необхідно також окремо подавати матеріал про історію т.зв. Малої Батьківщини, тобто місць, де дитина народилась та проживає), але imho для початку досить і цих, на противагу насаджуваній холуями-табачниками кремлядської пропаганди.

четвер, 26 серпня 2010 р.

Походження червоно-чорного прапору

Товариш щойно підкинув посилання про сабдж. Приведу той текст повністю з огляду на його значимість.
--------------------------------------------------------------
Петро Дужий
ЧЕРВОНО-ЧОРНИЙ ПРАПОР — ЦЕ НАШЕ ВСЕ ДОБРО...
(де гніздиться коріння цього прапора)
Громадяни старшої генерації й досі пам'ятають, а молодші люди, ознайомлені з пісенною творчістю, знають, що у двадцятих-тридцятих роках нашого сторіччя на українських землях побутувала пластунська пісня:
«Гей-гу, гей-га, таке-то в нас життя:
Наплечники готові, прощай, моє дівча.
Сьогодні помандруєм, не знаємо самі,
Де нічку заночуєм...»
А наступна строфа починалася словами:
«Прапор червоно-чорний — це наше все добро...»
Усі свідомі українці, а до таких зараховували себе й зараховують наші пластуни, з великою пошаною ставляться до історичного, національного синьо-жовтого прапора, бо інакше не може бути. Проте, поміж синьо-жовтими прапорами нерідко появляються і червоно-чорні прапори, облюбовані вже в першій чверті XX сторіччя нашими пластунами та й загалом — молоддю. А бравурна пластунська пісня, в якій згадується червоно-чорний прапор, і по сьогодні захоплює громадськість.
Наші вороги виступають і проти синьо-жовтого прапора, і проти червоно-чорного, вони в них «мазепинські», «петлюрівські», «націоналістичні». Ворогам сталінський прапор до вподоби.
Здавалось би, що й думки допустити не можна, щоб наші свідомі люди протиставили червоно-чорний прапор — національному синьо-жовтому. А проте, на догоду ворогам, і такі люди трапляються, які — як каже прислів'я — не збагнувши броду лізуть у воду...
Є, на жаль, такі люди, що без потреби вовка з лісу викликають. Ось один діяч, докоряючи деяким нашим молодим людям, у своєму експозе так дослівно пише: «І не можу я пояснити використання ними червоно-чорного прапора інакше, як незнанням усіх тих, хто перед нашими СНУМівцями носив його: французькі революціонери, російські соціял-демократи й німецькі націонал-соціялісти. Невже вони хочуть бачити там своє коріння? І невже вони думають, що за теперішнього співвідношення сил революційні насильницькі методи (червона барва червоно-чорного прапора означає кров, збройну боротьбу) можуть дати патріотичним силам перемогу? За теперішніх, сьогоднішніх умов? Далебі, ні!»
Дозволю собі з'ясувати: де коріння червоно-чорного прапора.
У західньоукраїнських молодечих організаціях, а зокрема в юнацтві ОУН, велику увагу зверталося не лише на ознайомлення з ідеологічно-політичними проблемами, але й не в меншій мірі надавалось значення вивченню нашої історії, літератури, мистецтва тощо. Так було у 20-30 роках. Наприклад, у березні кожен юнак мусів підготовити коротку доповідь про Шевченка та його творчість. Вивчали твори Івана Франка, Лесі Українки, Василя Стефаника...
В 1934 році я вперше 16-річним гімназистом попав до «Бриґідської» тюрми за те, як писали польські поліцаї в документах, що намагався відірвати частину Польщі (українські етнографічні землі), тобто підлягав статті «97». Пам'ятаю як сьогодні: мене вкинули до камери номер 120 у третьому корпусі. І там уперше я зустрінувся з видатним націоналістом крайового маштабу — Зеноном Коссаком — найближчим співтоваришем таких знаних з нашої історії діячів, як Степан Бандера, Роман Шухевич, Богдан Кравців, Володимир Янів і інші.
Мене зовсім не здивувало, коли Коссак на початку нашого знайомства запитав мене, чи я цікавився творчістю Василя Стефаника. А довідавшись, що я знаю всі його новелі, почав наче поетичний твір напам'ять рецитувати уривок новелі Стефаника «Сини». У творі є такий фрагмент: батько веде розмову з сином Андрієм (цитати наводжу за виданням «Твори» В. Стефаника, третє видання Державного видавництва України, 1929 року, сторінка 279. Новелю надруковано згідно з тодішніми «Нормами літературної мови»).
Монолог батька: «Останній раз прийшов Андрій, він був у мене вчений. «Тату, — каже, — тепер ідемо воювати за Україну». — «За яку Україну?» А він підняв шаблею грудку землі та й каже: «Оце Україна, отут — і справив шаблею в груди, — тут її кров; землю нашу йдемо від ворога відібрати. Дайте мені, — каже, — білу сорочку, дайте чистої води, щоб я обмився, та й бувайте здорові». Як та його шабля блиснула, тай мене засліпила! «Сину, — кажу, - та є ще в мене менший від тебе, Іван, бери і його на це діло...»
Тут Коссак глибоко замислився і нарешті каже: «Геніяльне визначення України дав геніяльний Стефаник. Україна — це земля, наша родюча, чорна, найбагатший у світі чорнозем, за який проливали кров найкращі сини України...» А далі: «Українська земля — чорного кольору, а кров борців, що йшла «відбирати її від ворога», — червона. А хіба ж поєднання цих кольорів — червоного і чорного — не символічне визначення України - України, що бореться?» Чи саме Зенон Коссак був першим, що сказав — червоно-чорний прапор — символ «України, що бореться», чи вже хтось раніше прийшов до такого висновку, мені важко сказати.
Не підлягає найменшому сумнівові, що власне «Україна, яка бореться», символізована червоно-чорними кольорами, надхнула учасників II Великого Збору ОУН у квітні 1941 року прийняти окрему постанову: «Організація уживає свойого окремого організаційного прапора чорної і червоної краски».
Нашим національним прапором і надалі, і на всі часи, залишається синьо-жовтий прапор. Таку думку поділяють націоналісти, чесні патріоти України.
Червоно-чорний прапор — прапор України, що бореться. Чи ж годиться його прирівнювати до прапора французьких революціонерів, соціял-демократів, а вже, що найгірше, до кольорів націонал-соціялістичних?

Трохи попрацював в селі та пофоткав природу

Зілля повиносив з городу, котре теща з дружиною напололи перед тим, як картоплю виорювати. А оскільки було того зілля просто неймовірна кількість, то вся робота (з полінням) зайняла десь із 3,5-4 дні. Але вечорами та вранці на кілька годинок мені (інколи самому, інколи з тещею та Андрійком) вдавалося або виїхати в ліс на гриби, або вийти з вудками на річку. З практично нульовим результатом, якщо оцінювати його в матеріальних одиницях :). Проте із задоволенням помилувалися природою. Літо ж проходить... Слід спішити милуватися :)
А отут (три фотки нижче. А четверта - моя тінь :) мій Андрійко ловить на лузі маленьких жабок :). Наживку на сома, котрого хотіли піймати вночі. Не вдалося, на жаль.
Нижче павутиння з павучками... При перегляді слід збільшити, щоби помітити такі деталі. Але вони дуже добре видні.

середу, 25 серпня 2010 р.

День Незалежності (в Рівному)

Якщо чесно, то з огляду на настрій не вельми хотів кудись іти в цей день. Але моя Оля разом з кумою Людою все ж настояли і витягли мене в центр міста, за що я вельми їм вдячний. Велику шану й вдячність слід висловити міській владі. Все було організовано і проведено "на ура". Виявляється подібні свята можна (і треба!) проводити без набридлих випивших десантників, бетеерів і танків з зенітками та ракетами. Без всієї цієї совкової атрибутики виходить набагато краще, ніж із нею!
Внизу фотосесія із свята. І не можу не похвалитися своїм синочком, котрого всі фотографували навперебій з тієї причини, що з усіх учасників свята лише він мав на щічці намальований червоно-чорний стяг (всі інші лише жовто-блакитний).
Забув додати, що справжньою окрасою свята став фольклорний фестиваль цілої маси колективів з багатьох країн світу (навіть симпатичні негритосики в своєму національному вбранні були!) на кількох сценах (бачили і були біля двох) в центрі Рівного, Свято Хліба та виставка хлібобулочних виробів, а також виставка фоторобіт відомих митців біля колишнього "будинку Одягу". На самій фотовиставці відвідувачів без сумніву вразила тема "Рівне. Погляд з минулого", в рамках якої на стенді спеціально були розміщені фотографії різних місць колись і зараз (для порівняння). І що трохи розсмішило - єдиною мальованою картиною серед всіх фото була картина з пам'ятником Вохі Бланка (Крупського). Не знайшлося, видать, в міських архівах такої фотки, тому довелося комусь по пам'яті малювати рівненський Майдан з тим бовваном :).

понеділок, 23 серпня 2010 р.

Додаткова інформація про українську святиню - урочище Гурби

В червні ц.р. я розмістив звіт про поїздку в урочище Гурби. А сьогодні зранку побачив запис "Гурби. До річниці Незалежності" в блозі української письменниці Олени Захарченко. Ще й з кількома фотками.
Цитата звідти: "А, може, нації взагалі нема? Отець Нифонт, настоятель Свято-Воскресенського монастиря на Гурбах, так і каже." - Підтверджую, що так і є. Нам отець Нифонт також обгрунтовував цю свою думку. І я з ним погоджуюсь: українська нація була, але потім її винищили (в основному совєти-москалі, до яких приєдналися і свої доморощені яничари).

неділю, 22 серпня 2010 р.

Знову про Голодомор і спростування яничарсько-кремлядських тупих агіток

"Новий керівник Інституту національної пам'яті Валерій Солдатенко заявив, що для нього, як для "якого не якого історика досі немає науково підтверджених даних про те, що винищення українців, чи українського селянства, було справжньою метою радянської влади у 1932-1933 роках".

При цьому пан Солдатенко слушно закликав "відкинути політику, зосередитися на фактах, принаймні тих, які визнаються істориками, і не тільки на "посткомуністичному" просторі".

Можливо, пан Солдатенко зі своїм інститутом спробує пояснити наступне?

Факти"

Далі (власне про факти) читати тут.

пʼятницю, 20 серпня 2010 р.

Загадка "російської душі" :)

Прекрасна стаття про заселення росіянами винищених голодомором українських земель. Читати все! Ось дві цікаві й показові цитати:
...Росіяни мені видаються людьми хорошими, щирими.. Але, на жаль, неповага до інших націй характерна для багатьох із них (відчула на собі). А ще вони дуже тяжко призвичаюються до життя за межами Росії, погано асимілюються. Відомо, що чимало з них, переселившись до Америки, так і не засвоїли англійської мови... Тому, вважаю, їм краще жити на своїй землі. Та багато з них не хочуть жити в Росії з економічних та соціальних міркувань і прагнуть емігрувати. І ті, кому це вдалося, не хочуть повертатися на історичну батьківщину. Хоча продовжують вважати Росію своєю батьківщиною, любити її (на словах, адже на відстані її любити легше) і страждати на чужині… Напевно, це одна з загадок російської душі.
...Як показує світовий досвід, ситі й задоволені життям росіяни тужать за батьківщиною не менше голодних і роздратованих, але повертатися в неї не поспішають. І зливатися з нею теж
Що тут додати... Просто якась шиза на побутовому рівні :)

четвер, 19 серпня 2010 р.

Всіх вітаю зі святом Преображення Господнього (Спаса)!

Сабдж. А також всіх пасічників - з професійним святом!
Оце зараз збираємось до церкви, а після того вирушаємо (нашим "танком") всім сімейством до кумів в гості с. Білашів, що біля Мізоча). Кум Володимир до всього того є запеклим фанатом-пасічником і позавчора вже викачав бочечку меду для того, як висловився, "щоби було в що палець та язик змочити". А я ще точно знаю, що в нього спеціально до нинішнього дня в заначці чекає на нас прекрасна калганівочка 8-). Калганівочка, мерзле сальце, домашні малосольні огірочки з яблучками/грушами та під свіжий медок - м-м-м-м...
(Зліва зображено картину Рафаеля "Преображення")

вівторок, 17 серпня 2010 р.

Чим хотів би зараз займатися в ідеалі

Сформулював сабдж, бо на за останніх 2 тижні запитувало про це кілька людей. Отже,
---------------------------------------------------------------------
1. Перелік питань, якими здатний (і бажав би) займатися
Організація й керівництво ефективним проектно-аналітичним підрозділом (R&D).
2. Передбачувані функції підрозділу
Фактично передбачається виконання даним підрозділом функцій професійно підготовленого в різних областях, об'єктивного й постійно діючого інтелектуального «спецназу». До основних завдань якого відносилися би дії по аналітичному забезпеченню, здійсненню та закріпленню проривів в різних сферах діяльності компанії-працедавця (чи замовника). Причому акцент такої діяльності зосередити не на перманентному «латанню дір», а на визначенні чітких і обґрунтованих векторів напрямку руху компанії-працедавця. І, відповідно до цих векторів, практично ініціювати впровадження системних змін, що дозволяють домогтися максимальної ефективності в одержанні прибутку. Конкретно, серед функцій такого підрозділу могли би бути наступні:
1. Робота винятково на досягнення конкретних бізнесів-результатів.
2. В довгостроковій перспективі основний акцент діяльності передбачається направляти на максимізацію чистого прибутку, а не валового доходу.
3. Практична допомога (ініціація й супровід окремих проектів аж до їхнього логічного завершення) менеджменту штатних підрозділів у постановці й рішенні найбільш типових «менінгітних» завдань, що виникають перед конкретними керівниками.
4. Практична допомога в локалізації й усуненні основних «болючих» точок у діяльності компанії (на підставі Правила Парето - рішення 20% питань, що викликають 80% проблем. І так по колу).
5. Постійний аналіз і рекомендації з удосконалення бізнесів-процесів у компанії з погляду мети як усього підприємства, так і його окремих підрозділів і служб.
6. Строгий контроль за реальним розумінням і постійним дотриманням основних цілей бізнесу: діяльність будь-якого підрозділу підпорядковується основній меті підприємства – отриманню прибутку.
7. Аналіз, формалізація і документування ланцюжків формування додаткової вартості (value-add) при створенні й продажі послуг і усунення ланок, що не додають жодної вартості.
8. Відстеження, аналіз і практичне впровадження світових best practices при рішенні завдань, що виникають у ході виробничої діяльності компанії.
9. (Опціонально) Практичне впровадження елементів високої корпоративної культури, заснованих на принципі to have a fun.
3. Конкретні можливі напрямки діяльності, згруповані по предметних областях
1. Практичне впровадження механізмів по забезпеченню гарантованості й збереженню доходів підприємства (Revenue Assurance). Тобто, боротьба з відтоком доходів і обґрунтована оптимізація витрат.
2. Практичне впровадження механізмів, спрямованих на підвищення лояльності клієнтів (Churn Management).
3. Аналіз та оцінка ризиків при прийнятті управлінських рішень (у т.ч. при взаєминах із третіми сторонами – постачальниками й партнерами). Аргументація, рекомендації.
4. Ефективне використання методів конкурентної розвідки, аналітична обробка отриманих даних, видача практичних рекомендацій і їхнє втілення.
5. Розробка прикладних моделей оптимізації тарифних політик в умовах конкурентного середовища. Просте й зрозуміле їхнє трактування.
6. Участь у постановці бізнесів-процесів підрозділів і служб компанії відповідно до реалій і best practices.
7. Практичне впровадження прозорих і простих для розуміння механізмів оцінки ефективності діяльності підрозділів і служб компанії (аж до конкретного працівника).
8. Розробка й практичне впровадження системної програми по формуванню й підтримці позитивного іміджу компанії в інженерно-технічному співтоваристві України (включаючи представників конкурентного середовища).
9. Консалтингові функції в плані архітектурного нагляду й контролю за дотриманням загальноприйнятих рекомендацій, стандартів, кращих світових практик у процесі впровадження проектів BSS/OSS і наступної експлуатації всієї ІТ-інфраструктури клієнтів.
10. Практична переорієнтація цілей і завдань внутрішньої ІТ-інфраструктури компанії на виконання завдань бізнесу.
4. Пропонований формат надання результатів робіт, виконаних проектно-аналітичним підрозділом
За узгодженням. Одним з можливих прозорих механізмів оцінки ефективності роботи відділу може бути підхід на основі KPI, погоджених з керівництвом компанії (Key Performance Indicators), «заточених» під специфіку бізнес-діяльності.
5. Очікуваний прямий економічний ефект від діяльності проектно-аналітичного підрозділу
Можу у вигляді прикладу привести приблизний порядок цифр для сервіс-провайдерів національного рівня з рівнем річних доходів 30-35 млн. доларів США, тому що ситуація потенційного працедавця, звісно, невідома.
  • 1-й рік функціонування: 1,0 – 1,5 млн. USD
  • 2-й рік функціонування: 2,0 – 3,0 млн. USD
  • 3-й рік функціонування: > 4,0 млн. USD
Якщо з погляду керівництва компанії створення такого проектно-аналітичного підрозділу не є актуальним, чи доцільним, то можливі варіанти розробки окремих напрямків силами одного-двох спеціально підготовлених професіоналів.
6. Що потрібно для організації такого проектно-аналітичного відділу
1. Чітко означені межі зон відповідальності підрозділу, доведені у вигляді наказу по компанії (проект наказу може бути підготовлений додатково) і, відповідно, надання «залізних» гарантій необхідних повноважень.
2. Публічне й формальне висвітлення функцій і співробітників проектно-аналітичного підрозділу всьому менеджменту компанії й доведення до його відомості затверджених зон відповідальності й повноважень підрозділу.
3. «Залізна» підтримка в середовищі вищого керівництва ініціатив і робочих проектів проектно-аналітичного підрозділу у рамках своїх повноважень.
4. Необхідні ресурси. Приблизний попередній варіант бюджету проектно-аналітичного підрозділу може бути розроблений і наданий керівництву компанії згідно додаткового розпорядження. Орієнтовний річний бюджет такого підрозділу в складі 6-7 штатних одиниць може становити від 0,4 до 0,7 мільйона USD. Основні передбачувані статті витрат на перший рік:
  • заробітна плата співробітникам
  • витрати на [до]навчання (семінари, конференції)
  • витрати на відрядження
  • витрати на конкурентну розвідку
5. Спільно затверджена прозора програма особистої зацікавленості працівників підрозділу, спрямована на стимулювання досягнення позитивного кінцевого результату.
7. Передбачувана організаційно-штатна структура проектно-аналітичного підрозділу
Всі нижченаведені посади обов'язково вимагають окрім певних професійних навичок/знань ще й аналітичний склад розуму кожного кандидата.
1. Менеджер проектів (з досвідом роботи ще й на посаді головного інженера інфраструктурних ІТ-проектів).
2. Аналітик з питань розвитку операторського й ІТ-бізнесу, рекомендацій, стандартів і світових best practices, що володіє проблематикою декількох предметних областей телекомунікаційного, консалтерського та ІТ-бізнесу.
3. Фахівець із оптимізації бізнесів-процесів.
4. Фахівець із питань контролю якості.
5. Фінансовий аналітик.
6. Юрист-консультант, що має досвід роботи в середовищі ІТ-компаній
7. Технічний редактор.
8. References
Готовий надати згідно додаткового запиту.

понеділок, 16 серпня 2010 р.

Цікавий натяк одного хорошого товариша

Сьогодні один мій хороший товариш ненав'язливо натякнув, що деяких "потенційних працедавців" турбують мої політичні погляди. І що якби я ці погляди "десь сховав", то мені можливо й запропонували би якусь вакансію. Але вони, бачте-но, "не поділяють моєї суспільної позиції".
Ну що ж... "Насільно міл не будєшь" /(С)/. Залишається лише додати, що я й сам навряд чи погодився би працювати з керівництвом, котре вище професійності, досвіду та елементарних людських якостей ставить політичні погляди своїх працівників. Бо виходить, що таке керівництво в першу чергу думає про свій психологічний комфорт, а не про користь для бізнесу, котрий воно очолює. Але це вже не мої, а їхні проблеми. Я ж персонально якось вже переживу, кгхм..., нелюбов "потенційних працедавців" до моїх політичних поглядів.
Особисто для себе вже давно вирішив, що ніякої катастрофи не відбудеться і жодна корона з мене не впаде, коли в нинішніх обставинах доведеться навіть перекваліфікуватися і набути яку-небудь "звичайну" робітничу професію. Бо все, що відбувається - до кращого, і все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими :).

пʼятницю, 13 серпня 2010 р.

Двійко цікавих гасел на Бандерштаті-2010 :)

Just interesting subj:
  1. "Хто за Вільну Україну - не вживає нікотину!"
  2. "Хто за українську волю - не вживає алкоголю!"

четвер, 12 серпня 2010 р.

Ще одне українське прислів'я, котре доповнює собою інше

Дана замітка прекрасно підходить під відому за часів СССР рубрику "А знаєтє лі Ви, што...?" :)
Мабуть всі добре знають широко відоме українське прислів'я "моя хата скраю", котре багато хто навіть вважає концентрованою суттю української ментальності (вимушений погодитись із тим, що це таки так. Але не "справжніх" українців з духом воїна, котрих, на превеликий жаль, після всіх голодоморів та визвольних змагань залишилось дійсно мало, а "славних прадідів великих правнуків поганих" /(С) Т.Г.Шевченко/. Проте із життєвого досвіду скажу, що далеко не лише нинішнім безхребетним українцям характерна ця ознака, а й всьому "цивілізованому" суспільству). Але менше з тим.
Мало хто знає ще одне, далеко менш відоме українське прислів'я, котре на мою думку є логічним продовженням першого: "крайня хата горить перша". То ж добре було би максимально популяризувати його. Щоби знали.
Звідки ця інформація? - З чудової книги Валерія Бобровича "Щоденник сотника Устима. Як козаки Кавказ воювали" (стор. 203, перший абзац), котру має обов'язково прочитати кожен, хто має серце воїна-патріота.

От із такими росіянами можна й кашу разом зварити! Молодці!

Сабдж. Без слів.

Відвідини с. Суськ

На днях були всім сімейством в с. Суськ. Теща прихворіла, то привезли їй ліки різні, а моя Ольга ще й декілька уколів зробила. Ну а я знайшов вранці кілька годин часу, щоби спуститися вниз з городу до річки і посидіти там з вудочками. Не піймав ніц, але натомість кілька, здається, непоганих фоток зробив ввечері та вранці. Ввечері взагалі всі думали, що буде сильна гроза, але хмари оминули село. Лише кілька крапель дощу впало. Отож, див. фотосесію. Передгрозові фотки - imho натуральний сільський індастріал :)