І хуйло хоче ОЦЕ забрати в мене??? Та ми його в наших лісах/болотах/річках і поховаємо!

З полюванням не склалося, але з грибами - АЖ БІГОМ!

Суботу та неділю 7-8 вересня знову провів із сім'єю у тещі в селі. І оскільки полювання було "ніяке", то гайнули цілим сімейством в ліс по гриби.

В суботу виїхали десь приблизно в 10-00 (після того, як я повернувся із полювання, перекусив щось, навів лад із зброєю і трохи вмився). І за півтори-дві години назбирали з відро польських та кілька білих грибів. Народу в лісі була тьма, незважаючи на те, що субота в селі - класичний напружений робочий день по домашньому господарству.

На другий день виїхали ще затемна. Взяли із собою ще сусідку Аллу, котра виросла в лісі (родом із села Бечаль, розташованого поміж сіл Деражно та Звіздівка). Забігаючи наперед скажу, що вона одна назбирала грибів стільки, як ми четверо :).

Півтори години я ходив як ідіот - у відрі калатало штук 7-8 польських грибів. Все шукав "чарівного" місця, де гриби можна було би косити 8-). Не знайшовши, повернувся назад, практично до стоянки "танка", і там нарешті мені "поперло". Фактично на площі десь 50х50 метрів, не відходячи від машини, я назбирав повне відеречко польських, ще й штук 8-9 гарних білих грибів. Внизу кілька фоток "з натури" (фотки клікабельні).

В останній день літа сходили на гриби

Повертаючись достатньо злим після полювання в суботу 31 серпня (так і не знайшов в зарослях очерету та осоки підстрелену качку, хоча шукав її більше години, "нарізаючи" кола, квадрати та діагоналі по пояс у воді :( ), вирішив заскочити в сосновий ліс ("на Пеньки", як кажуть в Суську), щоби трохи заспокоїтися та подивитися, чи не пішли вже врешті-решт гриби.

І невзовзі знайшов два невеликих боровики, котрі росли просто отак от прямо посеред хвої.

Далі набрів ще на місцину, з якої "взяв" ще штук десять піддубців. А згодом - ще одного здоровенного боровика (на фото).

Потім ще походив хвилин 20, але вже нічого не знайшов. Тому поїхав додому (до тещі) і похвалився здобутком перед рідними (вони якраз перебирали картоплю надворі). Кратопля негайно була накрита брезентом, і всі миттєво зібралися до лісу.

В лісі втрьох (я, Андрійко та теща. Моїй Олі в той день конкретно не везло, а може просто був не її день) назбирали штук 30-35 боровиків із коричневими шапками і кілька піддубців. Сумарно вся здобич вклалася десь у два 12-літрові відра. Боровики були різної величини (з них реально великих, таких як на фото, штук 4-5) і виглядали просто супер :).

Якщо вже пішли боровики, це значить одне - і справді наступила осінь.

Сомики... :)

Сабдж.

1. Один
2. і другий.

Виїжджали із синочком в ліс на пару годинок

В неділю (на перший день Трійці) виїжджали сімейством на природу. Ми із синочком Андрійком - в суський ліс, а наше жіноцтво (дружина та теща) - в поле біля лісу, оскільки йому захотілося подивитися чи достигли вже там червоні сунички (теща на днях назбирала півлітрову баночку. Забігаючи наперед скажу, що цього разу за дві години дружина та теща назбирали десь 1,5-1,7 літри суничок, особливо не напружуючись, а просто "ловлячи кайф"). Отож, ми із Андрійком висадили жінок на суничному полі, а самі поїхали далі в ліс на грибну розвідку, бо вже чутки давненько ходили, що травневі гриби появилися. Та й на базарі моя Ольга бачила бабки...

Ходили по лісах із Андрійком години зо дві. Спочатку нічого не було, а потім синочок знайшов дві гарні бабки. Потім ще і ще. Разом відшукали десь 6, чи 7 штук. Потім вирішили відвідати "наше" місце в 12 кварталі, котре славиться білими грибами приблизно якраз в цей час. І там таки відшукали 5, чи 6 прекрасних гігантських білих грибів. Всі були приблизно такі, як ось на першій фотці (фотки клікабельні). Білі гриби були досить червиві, тому пішли на засушку. Вийшло ціле велике дечко (до духовки в газовій плиті). А із бабок вийшли смачні смажені грибочки, котрі пішли "на ура" під молоду відварену картопельку :)

Походу ми помилувалися лісовими дзвіночками (друге фото) і натрапили на свіже дупло дятла, в котрому насамовито верещали маленькі пташенята. Але близько до нього не підходили, бо поряд чатувала дятлиха і також активно подавала голос, переживаючи за свою малечу. То ми лише зафоткали це дупло і пішли собі...

В лісі зараз дуже гарно. І комарів нема зовсім. Перша їх хвиля минула, а друга ще не настала. Знову вельми хочеться до лісу! Але тепер аж до кінця місяця навряд чи попаду. Роботи багато...

Що легше, зареєструвати надувного човна з моторчиком, чи злітати в космос? Відповідь далеко не очевидна!

Оя.бу!

Imho краще/легше просто втіхаря дати на водоймі 20-40 гривень інспектору, або придушити/застрілити його, якщо він виявиться жлобом і вимагатиме більшого :). Цілком ясне лише одне - ці правила стопудово писалися під стимулювання корупції. Хоча... можливо, це просто стьоб? Але я ніде не зауважив і натяку на це.

Витяг із наведеної сторінки:

Вопрос: Какие документы мне необходимо подать при регистрации новой лодки и мотора?
Для лодки (новая лодка, покупаемая через магазин или частного предпринимателя)

• Товарный чек с наименованием и заводским номером лодки и мотора (Внимание наименование лодки указывается согласно сертификата, из графы проект судна).
• Ксерокопия товарного чека (заверенная печатью продавца), 2я "желтая " самокопирующаяся копия не подходит.
• Расходная накладная с наименованием и заводским номером лодки и мотора (Внимание наименование лодки указывается согласно сертификата, из графы проект судна).
• Копия Расходной накладной (заверенной печатью продавца).
• ГТД (Грузовая таможенная декларация) на лодку, если она произведена за пределами Украины.
• Договор купли-продажи с наименованием и заводским номером лодки и мотора (Внимание наименование лодки указывается согласно сертификата, из графы проект судна).
• Договор дилерский Производитель-Продавец. А если лодка пр-ва не Украины, то все договора по всей цепочке от импортера (указанного в ГТД) до конечного продавца. Например если таких посредников 4 то договоров должно быть 4.
• Сертификат на лодку (с заводским номером лодки и тех. характеристиками).
• Копия Свидетельства о Государственной регистрации Продавца
• Копия Свидетельства о уплате налога (Единого, НДС...)
• Квитанцию об уплате сбора за Первую регистрацию ТЗ (до 55 КВТ - 2,5 грн за 1 КВТ)
• Копия паспорта+копия идентификационного кода

Документы для нового мотора:

• Товарный чек или банковская платежка
• Копия Свидетельства о Государственной регистрации Продавца
• Копия Свидетельства об уплате налога (Единого для ЧП либо НДС для фирмы)
• Договор купли-продажи.

Если лодка либо мотор куплены с рук:

• Документы на лодку (Судовой билет, Свидетельство о пригодности малого судна)
• Договор Купли-продажи (можно заключать на точках, которые выдают справку-счет при покупке авто)
• Заявление Регистратору на снятие лодки с учета
• Справку / извлечение из реестра залогов от Нотариуса
• Акт оценки транспортного средства, а именно лодки (делается у эксперта / нотариуса имеющего право проводить оценку движимого имущества)
• Копия Паспорта
• Идентификационный код
• Согласие или присутствие второго супруги / га
• Пошлину 5% + Налог с доходов физических лиц 5% от оценочной стоимости лодки
• Либо - Генеральная доверенность, заверенная нотариально.  При этом не забывайте что расценки на снятие с регистрации (если таковая была) лягут на Вас, а сама доверенность действует на срок действия суднового билета.

От себя:

• Если регистрации не было, а лодка и мотор б/у - считаем, что на сегодня, официальная регистрация не представляется возможной по причине списка из 10 документов, которые собрать практически невозможно.
• Если все бумаги на руках есть регистрация занимает один Ваш полный рабочий день. (если повезет!!).
• На сегодня регистрация/перерегистрация судов (в т.ч. надувных лодок) возможна ТОЛЬКО в Киеве. Здравую причину этому найти невозможно. Пока так и точка. Будут изменения - информируем на этой странице.

Страшенний облом :-/

Був сьогодні на кар'єрах та р. Горинь за селом Хотинь (див. також малюнок).

На другому кар'єрі була конкретна хватка щуки на зелений твістер. З метр протягнув її, але потім вона зійшла. Я навіть її не бачив. Таке враження, що щука взагалі не засіклася на гачок, а просто трималася зубами за гуму :). Якщо оцінювати силу спротиву, то вага цієї щуки була десь кілограма на півтора.

Потім скільки не ходив по другому та третьому кар'єрах - ніц не було. То я повернувся трохи назад і перебрався на міст через Горинь. Там думав спробувати половити на "балду" і також ще трохи покидати спінінг. І десь на 5-му закиді (на середину річки закинув, якраз на кордон стоячої води та течії) явно відчув, що засіклось щось здорове! Довелося тричі попускати котушку, доки не підтягнув здобич із середини ріки ближче до себе (якраз між затопленими деревами - див. нижню фотку із схематичною трасою тягання щуки :). І тепер вже чітко її побачив - це була щука вагою 4-5 кг.

Після цього я ще кілька разів уважно ліквідував спроби щуки дати сальто, виволік її на зілля десь за 2 метри від берега, і став помаленьку пробиратися до кінця мосту, щоби зійти на берег, підійти до щуки і дістати її з води. Але не врахував волі до життя цього крокодила :).

Ще не дійшовши навіть до краю мосту, раптом я відчув, як волосінь на спінінгу провисла. Щука чи не востаннє відчайдушно рвонулася і таки зірвалася із гачка.

Але це ще було не все.

Я побачив, що хоча вона й зірвалася із гачка, але продовжує приморочено стояти на тому самому місці на мілині, серед зілля, за 2 метри від берега.

Прикинувши розклади, я зрозумів, що спроба підібратися до неї із берега приречена на провал. Бо там конкретна муляка, я стопудово загрузну в ній як мінімум по пояс, щука відчує моє наближення і тупо втікне на глибину.

То я вирішив почепити на одну зі своїх жорстких 5-метрових вудочок груз із трійником, спробувати обережно підсунути їх під щуку і різко підсікнути, сподіваючись, що трійник вгризеться в пащу. І це замало чим не вдалося! Трійник таки трохи зачепився за щуку! Проте вона рвонулася, немов демон, і, знову вирвавшись, таки пішла на глибину.

Вгамувавши тремтячі руки (якби при мені тоді були цигарки, то, мабуть, незважаючи на те, що вже 3-й рік не палю, таки запалив би :)) я ще кілька разів "для відмазки" закинув спінінг, заспокоївся, подякував долі за те, що все ж таки я сьогодні побачив щуку (ще й яку!), зібрався і поїхав додому :). Планую на наступному тижні знову бути там!

Додано через годину після написання основного допису (із розряду "якбитології"). Подумав, що в мене на вибір було як мінімум два кращі варіанти, ніж той, котрий обрав я:

1. взяти із собою на рибалку свій АКМС і не намагатись підсікти очманілу щуку трійником, коли вона після сходу з твістера стояла якийсь час на мілині в зіллі, а тупо її пристрілити. З висоти мосту я би в неї поцілив стопудово! Навіть точно в голову. Тіпо контрольним :)
2. а взагалі в таких моментах (коли рибалка стоїть на обриві, мості, інших високих спорудах, і допомогти витягнути велику рибину просто нІкому) слід не намагатись відразу витягати щуку на берег, а натомість тримати їй голову в натяжку над водою і, гасячи всі її дедалі кволіші потуги звільнитися, чекати, доки вона не склеїть ласти без води :). Або принаймі зачекати на те, щоби щука очманіла аж до повної неспроможності активно рухатися. І тоді вже сміливо волоком підтягувати її до берега, витягувати хоча би третину тулуба на землю і аж тоді пробиратися самому ближче до здобичі, не боячись, що вона зірветься. Гадаю, що в даному конкретному випадку додаткових 5-ти - 7-ми хвилин чекання для цього було би цілком достатньо.

Ну, але давно всім відомо, що хороші думки приходять запізно... :-/

На 2 годинки сьогодні вранці вискакував на рибалку зі спінінгом

Думав-думав вчора звечора куди гайнути, в результаті кинув монету і випали Ходоси/Хотинь :)

Виїхав своїм "танком" із Рівного коли якраз повністю розвиднілось (десь біля 6-15 мабуть). В дорозі десь за 1 км перед поворотом на Кустин став свідком жахливого ДТП, але на щастя, здається без людських жертв. Причепом від буса-хлібовозки, немов бритвою, зрізало поздовж третину легкової іномарки зі сторони переднього пасажира (аж до заднього сидіння). Як так могло статися - я не дуже-то й зрозумів, але очевидно що там мав місце невдалий обгон в дуже сильному тумані на великій швидкості (все відбулося на одній дорожній смузі) і неспроможність справитися з керуванням. А водій, котрий, на щастя, схоже був один, відбувся звичайним переляком. Ходив в шортах кругами біля ментів і навіть не було видно, щоби накульгував, чи якось особливо бідкався. І я так подумав, що аварія відбулася максимум за 30-40 хвилин перед тим, як я її побачив на дорозі, бо видно було, що ДАІшники щойно приїхали. Ну, але менше з тим. Я ж про рибалку...

То приїхав я без інших пригод на Хотинський міст (відразу звернув увагу, що вода стоїть досить висока, трохи попідтоплювало береги - явно на "Азоті" прикрили шлюз. Бо був вчора в Суську, то там навпаки вода впала десь на 30 см), повернув праворуч і першим ділом забрався аж до стариці Горині. Зупинився, виліз, пройшовся по 100 метрів в одну й другу сторону і побачив, що нІчого тут робити. Все затягнуло ряскою.

Повернув назад до мосту. Там нарешті намайстрував спінінг і зробив штук 10-15 закидів. На останньому вочевидь спостеріг як блешню (вертушку) нехотя супроводжувала невеличка щучка.

Змінив вертушку на твістер, закинув ще разів 10. На останньому із під самого берега помалу виплив і подивився на твістер невеликий окунець. Накидатися на твістер він навіть думки не мав! Закинув ще разів 20 - глухо. Тоді я плюнув на цю "брудну справу" і пішов на міст. Тупо хотів закинути кілька разів спінінг попід обома берегами вздовж річки. І тут аж мало не зомлів. Вода в Горині була дуже чиста і я якраз під собою (під мостом) побачив велетенського головня. Спочатку він мені здався не менш, ніж метровим, але потім я все ж охолов, добре придивився і скинув сантиметрів 20 :). Ну але все-одно - чи часто вам доводиться вживу бачити 80-сантиметрових головнів?

Я швиденько, проте вельми обережно, став спускати твістера. Головень лише ліниво помахував хвостом і помалу плавав собі туди-сюди на площі десь із 2 кв. м.. Я вельми обережно став грати твістером і головень таки звернув на нього увагу!. Затамувавши подих я дивився, як він помалу став наближатися до твістера, немов акула нарІзав навколо нього півтора кола і, цілком втративши інтерес, так само ліниво поплив собі в сторону фарватера річки й у глибину.

Отут я реально плюнув на сьогоднішню рибалку зі спінінгом, нарвав при березі трохи запашної м'яти і поїхав додому. Ну а що ж! Риба явно не хотіла блешні. Можливо вона спокусилася би живцем, але в мене його не було. (Подумалось, що наступний мій виїзд на рибалку обов'язково буде із живцями, спеціальними вудками на живця і з човном. Бо давно пора вже човен "обмити"...)

Однак я зовсім не був розчарованим. І спогади про велетенського головня гріють мені душу й понині :).

Внизу буквально чотири фотки сьогоднішньої природи. Я би цей набір назвав "Хотинський міст в серпневому тумані".

Вчорашній День рибалки

Був із позавчора на вчора на рибалці в честь Дня Рибалки (друга неділя липня). Разом із братом Тарасом та його товаришем Романом. Відразу скажу, що риби не наловили, проте помилувалися природою і таки з'їли рибної юшки із кількох маленьких рибок (ротанів та окунця. Ну і таки змушені були в казан ще й консервовану скумбрію додати :)). Кльову не було взагалі. На жодному із навколишніх водоймищ. Виняток (одній команді із трьох хлопців неймовірно повезло - піймали вночі сома десь біля 10 кг. На росовика. Див. останнє фото) лише підтверджував правило. А ще бачили сіру і білу чаплю (див. на перших фотках виділено червоним овалом). Ну, сіра чапля в наших краях вже не така й велика рідкість, а от білу я побачив (у нас) чи не вперше в житті. Тарас каже, що також ще її у нас не зустрічав.

Вчора таки забрав свого човна 8-)

Як і писав отут, вчора прикупив ще надувного човна "Колібрі", модель К-280Т. І так свербить його вже негайно перевірити на воді, що аж вищати хочеться :))). Але, мабуть, змушений чекати мінімум до вихідних 26-28 червня. Бо інакшої нагоди не буде.

Тупо вирішив скинути зароблене важкою працею і зекономлене бабло :). Щоби не перетворилися дурно на порох

Сабдж. Якщо Пахло-Кровосіся верещить на початку травня, що "інфляція не буде більше, ніж 8,9%", в кінці травня, що "гадом буду - більше 10% не буде!", а на початку червня, що "Україна має бабло і не потребує зовнішніх позик!" - значить діло швах і білий полярний лис підходить все ближче. І завважте, що вже ніхто ні з преси, ні з владних ахтунгів не загострює увагу на періодах, коли необхідно оплачувати Росії чергові транші за Ахметовсько-Фірташівсько-Пінчуковський газ. Де береться бабло на ці платежі, ніхто не задумувався? А згадайте як при Юльці чекали цих періодів і всі грали в лотерею "знайдуть бабло - не знайдуть бабло, влетить Юлька - не влетить Юлька, віддадуть ГТС москалям - не віддадуть ГТС москалям..." :)

1. Давно хотів мати вдома стаціонарний мангал для приготування на відкритому вогні смажених смаколик типу шашликів, стейків, риби і т.п.. То вже він стоїть в мене на подвір'ї і чекає обкатки :)
2. Все ж зважився на придбання надувного ПВХ-човна. Основна мета - рибалка на живця у важкодоступних (і зовсім не доступних з берега) місцях. То замовив ось цього. Хоча бачу, що на двигун в оглядовому майбутньому навряд чи потягну (ціни на 2-тактний Tohatsu потужністю 5 к.с. починаються від 1,000 USD).
3. Ну і по дрібницях всяку армійську всячину у ММГшників прикупив (на набої, шкода, вже фінансів не залишилося):

• два нових бакелітових (рудих) магазини на 30 патронів до свого АКМС,

• новий підсумок на 4 таких магазини (2 в мене вже були),

• новий шомпол взамін бракованого (відламана різьба),

• нову малу саперну лопатку (МСЛ). Гарненько заточу зі всіх сторін і буду в рукопашній рубати НКВДистів-ястребків :)
  

• два нулячих костюми хімзахисту Л1 (для себе та брата. Незамінна річ для спінінгіста в наших місцях, коли береги водойм геть поросли кущами і обловити прибережні райони можна лише зайшовши по пояс у воду).

Одним словом потратив практично всі зароблені напруженою працею та зекономлені за довгий час грошики, але став почувати себе значно краще :)

Оце так рибка!

На 3-й день Великодня рівненський рибалка упіймав біля "Азоту" сома вагою 41 кг та довжиною 194 см! Ось посилання на оригінальну статтю. Кілька подробиць ще є отут. Зокрема про волосінь 0,35 мм, місце лову та наживку.

Охреніти... ото акула!

Товариш в минулу неділю був на рибалці зі спінінгом

Сабдж. Власне, було їх двоє.

Сказав, що за даними GPS намотали по старицях та новій Горині 26 км. Ходили в районі "Азотівського" шлюза, та сіл Хотинь-Ходоси.

Погода була жахлива. Промокли хлопці, немов цуцики. Результат практично нульовий, але було два удари в одного і один - у іншого. Товариш розповів також, що деякі інші рибалки, котрі попадались їм по дорозі, були більш успішні. Зокрема траплялися щучі трофеї вагою від 1 до 2 кг. Але найуспішнішим виявився якийсь рибалка, котрий на фідер піймав сазана вагою до 4 кг плюс два лящі по 1,0 та 1,5 кг.

Перша цього року спроба поспінінгувати

Закортіло мені спробувати поспінінгувати. Так сильно, що годі було стриматись.

Планував в неділю скочити разом із синочком в наш "танк", добратися до Клевані за дядечком Тарасом і втрьох гайнути на якусь водойму пополоскати блешні, а заодно запекти в багатті на природі картоплю із салом у фользі. Так як ми це робили минулого року.

Але вийшло так, що Тарас не зміг приєднатися до нас. Проте неочікувано нашими із синочком планами зацікавилася наша мама :). Ну, а я тоді вже біля 10-30 розбудив телефонним дзвінком куму Люду і запросив ще й її. А що?! Як гуляти - то вже гуляти!
Швидко зібралися (цебто я начинив салом, спеціями і завернув у фольгу картоплю, а Оля взяла 0,5 л "тещівки на прополісі") й, довго не роздумуючи, поїхали в село Хотинь. Туди, де я вже кілька разів виїжджав на рибалку зі спінінгом. Там швидко вибрали місцину, розвели багаття і... що було далі - дивіться нижче самі.
Спінінг я навіть не витягував з машини, бо, по-перше, стариця Горині ще вкрита товстим льодом. По-друге, жодний із рибалок-спінінгістів, котрих в той день я нарахував близько десятка, не бачив навіть удару, не те що живої риби (я запитав чи то у трьох, чи то в чотирьох рибалок). А по-третє рівень води в "новій" Горині був вищий десь на метр від норми. Так що до сезону спінінгування ще слід трохи зачекати. (Знайомі мені вчора говорили що на р. Стир точно така сама ситуація. Слід чекати...).
На останніх трьох фотках зображено жіночий Свято-Миколаївський монастир в селі Городок, через котре ми поверталися на Рівне з нашої вилазки на природу.