понеділок, 28 березня 2011 р.

Перша цього року спроба поспінінгувати

Закортіло мені спробувати поспінінгувати. Так сильно, що годі було стриматись.
Планував в неділю скочити разом із синочком в наш "танк", добратися до Клевані за дядечком Тарасом і втрьох гайнути на якусь водойму пополоскати блешні, а заодно запекти в багатті на природі картоплю із салом у фользі. Так як ми це робили минулого року.
Але вийшло так, що Тарас не зміг приєднатися до нас. Проте неочікувано нашими із синочком планами зацікавилася наша мама :). Ну, а я тоді вже біля 10-30 розбудив телефонним дзвінком куму Люду і запросив ще й її. А що?! Як гуляти - то вже гуляти!
Швидко зібралися (цебто я начинив салом, спеціями і завернув у фольгу картоплю, а Оля взяла 0,5 л "тещівки на прополісі") й, довго не роздумуючи, поїхали в село Хотинь. Туди, де я вже кілька разів виїжджав на рибалку зі спінінгом. Там швидко вибрали місцину, розвели багаття і... що було далі - дивіться нижче самі.
Спінінг я навіть не витягував з машини, бо, по-перше, стариця Горині ще вкрита товстим льодом. По-друге, жодний із рибалок-спінінгістів, котрих в той день я нарахував близько десятка, не бачив навіть удару, не те що живої риби (я запитав чи то у трьох, чи то в чотирьох рибалок). А по-третє рівень води в "новій" Горині був вищий десь на метр від норми. Так що до сезону спінінгування ще слід трохи зачекати. (Знайомі мені вчора говорили що на р. Стир точно така сама ситуація. Слід чекати...).
На останніх трьох фотках зображено жіночий Свято-Миколаївський монастир в селі Городок, через котре ми поверталися на Рівне з нашої вилазки на природу.

Немає коментарів: