понеділок, 18 липня 2011 р.

Виїзд на "чоловічі ігри"

В суботу-неділю організували собі з друзями виїзд на стрільбище (кар'єр по видобуванню крейдяного піщаника, котрий знаходиться недалеко від м. Дубно. Там тренуються силовики Дубнівського району). Вчергове постріляли зі своїх калашів по мішенях (ну, дехто ще й по порожніх каністрах/пляшках :)). Це вже наш другий візит до друзів із Дубного. Перший був в кінці травня.
Відстрілялися непогано. Єдиний дрібний мінус - так і не вдалося мені "відджастифаїти" свій АКМС на 100 метрів. Не вистачило часу, бо відразу після нас мали приїжджати на тренування міліціянти. Але тим не менше задоволення отримали геть усі.
А після стрільб гуртом ми організували традиційний обід із шашличком та..., ну та всім супутнім :). Під час обіду дубнівські друзі привітали мене із минулим днем народження і подарували, страшно сказати...., інтегрований із тактичним ліхтарем лазерний приціл до мого АКМС! Я був вельми розчулений і перебував на вершині щастя. І довго-довго дякував друзякам за такий цінний подарунок. Тепер ламаю голову що ж би то подарувати у відповідь.
Потім ми закрили свою зброю та залишки набоїв у сейфі вдома одного із друзів, а самі подалися на щорічний відомий фестиваль українського року "Тарас Бульба". Такий собі український Вудсток :). Враження від фестивалю було двояке. Без сумніву погано те, що по дорозі попадалося чимало п"яних, а може й вкурених, молодиків. А також алкоголю в околицях (особливо слабоалкоголки типу пива та іншого пійла) було просто неміряно. І хоча ціна на нього була просто космічна (місцевого рівненського пива дешевше, ніж 10-12 грн. за 0,5 л я не бачив), але народ все'дно дудлив його як воду. Ну, і кажуть, що в наметовому містечку творилося таке, що словами описати не можна було. Недарма по всьому периметру це містечко охороняли стягнуті з усього району міліціянти. І не лише ППСники, але геть усі: слідчі, опери і т.п..
Ну, а хорошим було те, що українська вишивка міцно ввійшла в сучасну молодіжну моду. Вельми гарно було спостерігати за молоденькими дівчатками та хлопцями в прекрасному вишитому одязі самих різноманітних покроїв.
Про музику не скажу нічого, бо децибели заважали зосередитись не лише на словах, але й, власне, на музиці :). Тому залишу цю справу знатокам.
Внизу пропоную увазі читачів кілька фоток з цих подій.

 
  
 
  

неділя, 17 липня 2011 р.

середа, 13 липня 2011 р.

Важка, сцуко, праця депутата і черствий його хліб :)

"В пятницу депутаты получили свои зарплаты и материальные пособия для отпуска — в среднем 70 тысяч гривен. И почти все укатили отдыхать, хотя должны на этой неделе работать в комитетах. Об этом пишет в своем блоге на «Украинской правде» Сергей Лещенко.
По расписанию сессионных заседаний, народные депутаты на этой неделе должны работать в комитетах и фракциях.
Однако Лещенко отмечает, что лично он не знает депутатов — кроме бютовцев, которые дежурят в суде — которые бы остались в Киеве. Все остальные еще с пятницы поехали на отдых.
Почему с пятницы, спросите вы? Потому что в пятницу депутаты получили свои зарплаты и материальные пособия на отдых.
Вот как выглядит калькуляция одного из народных депутатов, которую он получил на условиях, что фамилия его не будет называться. Лещенко отмечает, что это не принципиально, ибо примерно так же выглядят распечатки по зарплате в остальных депутатов.
Итак, что получили депутаты:
- За отработанное время — 3 тысячи 199 гривен
- Отпуск 14 дней — 8 тысяч 215 гривен
- Отпуск 30 дней — 17 тысяч 605 гривен.
- Премия — 2 тысячи 750 гривен
- Надбавка за интенсивность (!) — 3 283 гривны.
- Помощь к отпуску — 35 тысяч 583 гривны.
В общем начислено — 71 тысяча 311 гривен
И за эти деньги придется жить до сентября”, — жалуется депутат.
Особенно «радуют» две главы. Первый — это одиозная “материальная помощь” — 35 тысяч гривен просто для того, чтобы комфортно отдохнуть.
Эти 35 тысяч — дополнительно до 25 тысяч зарплаты, которая продолжает “капать” во время отпуска. Причем 5 000 стоимости депутатской путевки в санаторий дополнительно покроет и сама Верховная Рада из средств бюджета.
Ну а второе — надбавка за интенсивность. 3 283 гривны умножить на 450 депутатов — выходит полтора миллиона из госбюджета лишь за компенсацию “нечеловеческих условий труда” народного избранника.
Особое возмущение вызывает то, что в июле, за который депутат получил эту “надбавку за интенсивность”, было всего … четыре сессионных дня.
Чтобы вы понимали, как это выглядит — сессионное заседание. Начинается оно в 10 утра, в 12 часов — перерыв, затем с 12:30 до 14:00 — еще работа, с 14 до 16 — обед, с 16 до 18 — последний рывок на работе.
Причем совсем необязательно работать в сессионном зале — можно просто играть в компьютерную игру, читать “Таблоид”, разглядывать автомобильные новинки или смотреть телевизор.
В таком режиме, т.е. с 5,5 часовым рабочим днем, депутат работает только два дня в течение сессионной недели, во вторник и четверг!
Остальные два дня — в среду и пятницу — депутат работает только с 10 до 14 часов, то есть вообще половину дня. Ну и, конечно, здесь тоже должен быть перерыв с 12:00 до 12:30.
За такие “нагрузки” действительно можно получить дополнительную оплату. Тем более если платят из средств бюджета. Ну а действительно, не врачам же доплачивать эти деньги за их “интенсивность”, отмечает журналист."

Ото вже мерзота, га! Очевидно, що слово "депутат" - давно вже синонім до "педофіл, вбивця, злодюга, нероба, бандит, кидала, гандон штопа...., соррі, кінчений". І саме місце йому - або на сухій гілляці, або на ліхтарі.

вівторок, 12 липня 2011 р.

Сенс існування незалежної України через призму загального сенсу буття

Прекрасна стаття Тараса Возняка, котра спонукає здорово задуматись! Браво! Вельми рекомендую.
"Перед нами знову постало у всій своїй жахливості запитання – "для чого" повинна існувати така спільнота як незалежна Україна? Для кількох десятків родин новітніх мільярдерів, які нічого спільного з Україною не мають – нічого особистого, чистий бізнес, бізнес по-українськи?"

Справжній мужчина! Отак би всім...

Олег Жуковський, колишній офіцер, а донедавна власник невеликого бізнесу, пристрелив, наче скажених псів, рейдерів, котрі загрожували його сім'ї і намагалися нахабно відібрати бізнес.

Якось треба було би захистити людину... чи принаймі висловити їй солідарність.... але яким чином?
Спробую взнати через редакцію cripo.com.ua. Написав туди листа.

Ех... побільше би таких жуковських. Справжній офіцер із честю та гідністю!

До речі, не лише рейдерів-бандюків, але й усю цю сволочну "владу", котра прислужує і своїм, і заїжджим бандитам, треба тупо вішати на гіллі, або "чавити поміж дверима, бо інакше не здохне" /(С) бравий вояк Швейк/

понеділок, 11 липня 2011 р.

Вчорашній День рибалки

Був із позавчора на вчора на рибалці в честь Дня Рибалки (друга неділя липня). Разом із братом Тарасом та його товаришем Романом. Відразу скажу, що риби не наловили, проте помилувалися природою і таки з'їли рибної юшки із кількох маленьких рибок (ротанів та окунця. Ну і таки змушені були в казан ще й консервовану скумбрію додати :)). Кльову не було взагалі. На жодному із навколишніх водоймищ. Виняток (одній команді із трьох хлопців неймовірно повезло - піймали вночі сома десь біля 10 кг. На росовика. Див. останнє фото) лише підтверджував правило. А ще бачили сіру і білу чаплю (див. на перших фотках виділено червоним овалом). Ну, сіра чапля в наших краях вже не така й велика рідкість, а от білу я побачив (у нас) чи не вперше в житті. Тарас каже, що також ще її у нас не зустрічав.

середа, 6 липня 2011 р.

Мдя... Сябрам ще важче, ніж нам, українцям. А Ляпіс Трубецькой - молодець! Справжній патріот своєї країни!

Читати статтю a must! "Як зрозуміти, що людина тоне"

"Капитан спрыгнул с кокпита прямо в одежде и поплыл так быстро, как мог. В прошлом спасатель, он не сводил глаз с жертвы и плыл прямо к парочке, плескавшейся между своим катером и берегом. "По-моему, он решил, что ты тонешь", — сказал муж жене. Они только что брызгались и она кричала, но прямо сейчас они стояли на отмели по шею в воде. "У нас всё хорошо!" — закричал муж, маша капитану. Но капитан продолжал плыть изо всех сил и только рявкнул: "С дороги!" поравнявшись с ошеломлённой парой. Прямо за ними, меньше, чем в трёх метрах, тонула их девятилетняя дочка. Уже над водой, в безопасности в руках капитана, она расплакалась: "Папочка!"
Как капитан с пятнадцати метров понял то, чего не понял родной отец с трёх? Утопление — не барахтание в воде и не крики о помощи, как думают многие."

понеділок, 4 липня 2011 р.

Запис в ЖЖ "Один день з життя..."

Чуваг просто смалить напалмом! Молодець! Величезний респект! :)

Вже й тальк зник з вільного доступу...

Прийшов сьогодні в аптеку №1, хотів купити тальк для пересипання (з метою довготривалого зберігання) свого надувного човна та комплекту Л-1 (костюм хімзахисту. Безцінна річ для спінінгістів). Лишень ще в цій аптеці виготовляють кустарним способом ліки по рецепту. А в інших аптеках тальку не буває взагалі.
Але з мене посміялися і сказали: "Чуваг, розслабся. Тальк тепер продають лише для виготовлення ліків і лише по рецепту. А з вільного доступу його прибрали (як раніше і марганцівку), бо нарки його юзають в своїх цілях (також для виготовлення своїх "ліків")".
То я собі подумав, що, слідуючи логіці, треба із вільного продажу прибрати геть усе, що нарки можуть використати у своїх ї..чих цілях. В т.ч. спиртівки, тару, сірники, ложки, штрикавки з голками і т.п..
Срана ворожа держава з окупаційною владою (щоб вона здохла) й срані її закони...

субота, 2 липня 2011 р.

Цей малюнок хтось запропонував нанести на борт гелікоптера Януковича :)

Класний мотиватор :))). Але їй-Бо не пам'ятаю авторство даного малюнку. Хай вже автор[и] вибача{є|ють}...