На 2 годинки сьогодні вранці вискакував на рибалку зі спінінгом

Думав-думав вчора звечора куди гайнути, в результаті кинув монету і випали Ходоси/Хотинь :)

Виїхав своїм "танком" із Рівного коли якраз повністю розвиднілось (десь біля 6-15 мабуть). В дорозі десь за 1 км перед поворотом на Кустин став свідком жахливого ДТП, але на щастя, здається без людських жертв. Причепом від буса-хлібовозки, немов бритвою, зрізало поздовж третину легкової іномарки зі сторони переднього пасажира (аж до заднього сидіння). Як так могло статися - я не дуже-то й зрозумів, але очевидно що там мав місце невдалий обгон в дуже сильному тумані на великій швидкості (все відбулося на одній дорожній смузі) і неспроможність справитися з керуванням. А водій, котрий, на щастя, схоже був один, відбувся звичайним переляком. Ходив в шортах кругами біля ментів і навіть не було видно, щоби накульгував, чи якось особливо бідкався. І я так подумав, що аварія відбулася максимум за 30-40 хвилин перед тим, як я її побачив на дорозі, бо видно було, що ДАІшники щойно приїхали. Ну, але менше з тим. Я ж про рибалку...

То приїхав я без інших пригод на Хотинський міст (відразу звернув увагу, що вода стоїть досить висока, трохи попідтоплювало береги - явно на "Азоті" прикрили шлюз. Бо був вчора в Суську, то там навпаки вода впала десь на 30 см), повернув праворуч і першим ділом забрався аж до стариці Горині. Зупинився, виліз, пройшовся по 100 метрів в одну й другу сторону і побачив, що нІчого тут робити. Все затягнуло ряскою.

Повернув назад до мосту. Там нарешті намайстрував спінінг і зробив штук 10-15 закидів. На останньому вочевидь спостеріг як блешню (вертушку) нехотя супроводжувала невеличка щучка.

Змінив вертушку на твістер, закинув ще разів 10. На останньому із під самого берега помалу виплив і подивився на твістер невеликий окунець. Накидатися на твістер він навіть думки не мав! Закинув ще разів 20 - глухо. Тоді я плюнув на цю "брудну справу" і пішов на міст. Тупо хотів закинути кілька разів спінінг попід обома берегами вздовж річки. І тут аж мало не зомлів. Вода в Горині була дуже чиста і я якраз під собою (під мостом) побачив велетенського головня. Спочатку він мені здався не менш, ніж метровим, але потім я все ж охолов, добре придивився і скинув сантиметрів 20 :). Ну але все-одно - чи часто вам доводиться вживу бачити 80-сантиметрових головнів?

Я швиденько, проте вельми обережно, став спускати твістера. Головень лише ліниво помахував хвостом і помалу плавав собі туди-сюди на площі десь із 2 кв. м.. Я вельми обережно став грати твістером і головень таки звернув на нього увагу!. Затамувавши подих я дивився, як він помалу став наближатися до твістера, немов акула нарІзав навколо нього півтора кола і, цілком втративши інтерес, так само ліниво поплив собі в сторону фарватера річки й у глибину.

Отут я реально плюнув на сьогоднішню рибалку зі спінінгом, нарвав при березі трохи запашної м'яти і поїхав додому. Ну а що ж! Риба явно не хотіла блешні. Можливо вона спокусилася би живцем, але в мене його не було. (Подумалось, що наступний мій виїзд на рибалку обов'язково буде із живцями, спеціальними вудками на живця і з човном. Бо давно пора вже човен "обмити"...)

Однак я зовсім не був розчарованим. І спогади про велетенського головня гріють мені душу й понині :).

Внизу буквально чотири фотки сьогоднішньої природи. Я би цей набір назвав "Хотинський міст в серпневому тумані".