Аж мороз по шкірі...
Вірш написаний на конкурс “Майбутнє очима дітей” 13-річною мешканкою міста Василькова.
-------
Твоє майбутнє у руках – твоїх руках, твого народу,
Але усе ще – на словах твого коріння, що без плоду.
Чи знаю я, чи знаєш ти, ХТО МИ? Чи ХОЧЕШ того знати -
Ким народились, поросли, і ким ми будем помирати?
Моя країно, ти сліпа! І річ твоя німа, й та мати,
Якою ти колись була – давно мовчить, бо що й казати...
Твої вже й діти поросли, яким себе всю віддавала,
Яких навчала: "Не корись!" – сама ж скорилась, й долу впала.
А хто скорив тебе? Де діти? – вони ж скорили й продали!
Послухай, правди ніде діти, яку змовчали здавна ми.
Навіщо ви, співці-поети, цитуєте чужі рядки,
Майбутньому немало тем ведете – а все ЙДЕ ЗОВСІМ НАВПАКИ!
І ми говорим: "Наша влада, яку обрали ми самі,
Для нас завжди суцільна вада, не знати ЗВІДКИ Й ДЕ взяли.
Жиди погані правлять нами...", А МИ ЩЕ ГІРШІ НІЖ ЖИДИ! -
Ми продали дідівську славу, жиди ж в ярмо нас запрягли.
Майбутнє нашої країни, очима наших же дітей,
яскраве, світле і щасливе! Але НЕ ТУТ, й НЕ ДЛЯ ЛЮДЕЙ.
---
Із коментарів:
"Це не вірш дитини, це справжня БОМБА для дорослих бовдурів. Дитина ще раз довела - ОСВІТА РОЗУМУ НЕ ДАЄ, а СОВІСТІ, ЧЕСТІ та ГІДНОСТІ – тим більше!!!"
