Як мене з братом в хліві зустрічали та приймали :))))

Були з самого ранку на рибалці (нічого вартого уваги не піймали - це для особливо зацікавлених) з братом.

Дзвінок брата до мого друга дитинства Міші:

(брат): - Міша, здоров. Ось ми тут з Олегом...
(Міша): - Ага, здоров. Мені так х..во... пробач, що не поїхав з вами.
(брат): - Та все ОК. Ми зараз назад їдемо, то можеш вийти зустріти нас з маршрутки. Полікуємо тебе...
(Міша): - Гм... А може відразу до мене? Бо, чесно, дуже влом виходити кудись.
(брат): - Ну добре. А де ти зараз?
(Міша): - У себе в хліві. Приходьте сюди. Тут ще мій напарник з роботи є!
(брат): - Ну то залишайся там в хліві, нікуди не йди і чекай нас!

Пояснення: Мішаня в себе в хліві (клітки там порожні стоять, де колись кролики жили) інколи п'є 100 грамів, щоби жінка не бачила. Ну, буцім-то худобу порає... :)))))