Скажу вже, бо зараз їдемо з родиною до батьків по селах:
Всіх вітаю з Вілією та Різдвом Христовим! Бажаю вам та вашим родинам здоров'я, завзяття, радощів, натхнення, успіхів, благополуччя, мужності, віри, надії та любові! І всього цього успішно за рік діждати!
Христос ся рождає!
Славімо Його!
-------------------------
І ось вам наша повстанська колядка. Щоби завжди пам'ятали наших справжніх Героїв України, як вони боролися (на відміну від, ага :( ) за нашу рідну землю, за наше майбутнє, і хоча як важко їм було, проте вони з великою мужністю несли свій хрест, ненавиділи ворогів і любили Бога та Україну.
Сині кучугури, пролягли хуртечі,
І на землю грішну опустився вечір.
Опустився тихо, щоб оголосити,
Як у Вифлеємі народивсь Спаситель.
А в криївці вогко, ні куті, ні сіна,
А в селі Святвечір, ждуть, напевне, сина.
Вийшов із криївки, тишина довкола,
Лише кріс морозом у долоні коле.
"Тільки не в цей вечір", - вирішив повстанець,
І намерзлу зброю в схованці зоставив.
А мороз гарцює і рипить дорога,
А у небі зорі величають Бога.
І нарешті хвіртка, а за нею хата,
Відчиняє двері: "Із Різдвом вас, тату!"
Ще хотів спитати, де старенька мати,
Як з кутків на нього - штири автомати.
Підійшов до сина батько й тихо мовив:
"Вибач, що так сталось. Із Різдвом Христовим!"