пʼятницю, 12 вересня 2014 р.

Шо там із Кєтаєм? Та нічо, все із ним гаразд 8-)

З різних сторін доходить інформація, що главні москалі (ті котрі у своєму павучому кублі-Кремлі сидят) вельми стурбовані. І це ще м'яко сказано.
Але дозволю собі висловити власну думку.
Ніразу не сумніваюся в тому, що моє покоління доживе до того щасливого моменту, коли всі, кому не лінь, розтягнуть по своїх кублах цю величезну бензоколонку та склад корисних копалин. А гопак/полєчка на закопчених розвалинах Кремля і фотографія на фоні конаючого старіка Кабаєва, насадженого на шпиль Спаської вежі замість диявольської звєзди - це взагалі a must для кожного бандерівця та його родини :)
Проте, чесно кажучи, маю великий сумнів, що Китай прямо вже втупу розв'яже якийсь збройний конфлікт з кремляддю. Нафіга це
йому? Він і так тихою дифузійною сапою заселяє неозорі сибірські простори і тіснить москалів до Уралу, але з протилежної покійному Алоїзовичу сторони. Окрім того такий варіант виглядав би кричуще непослідовно, беручи до уваги століттями перевірену китайську стратегію "5-ти тисяч маленьких кроків".
Інша справа, що, можливо, керівництво Китаю, уздрівши галоп білого полярного лиса в напрямку Красної Площаді і побоюючись не встигнути на розподіл тортика, таки вступив в прєступний сговор із США і підписав з ними страшенно таємний "пакт Сі Дзіньпіня - Обами". А нині просто відводить очі надто цікавим і грає вар'ята, дьоргаючи кремлядь за сіські та щипаючи за тлусті боки, перемикаючи таким чином увагу громадськості на ці тєлодвіженія. А громадськість вельми рада обманюватися - з нетерпінням все чекає полового акту, в котрому наносамєц альфа-путєн буде не домінантним партнером, а зовсім навіть навпаки. Ну нічо. Ще й на нашій вулиці буде свято. Ще й у нашому дворі перевернеться грузовик з ганджубасом, а Брітні Спірс прилипне руками до паркану...

Немає коментарів: