четвер, 13 листопада 2014 р.

Т0ркнуло по-справжньому...

Взято звідси.


Хата моя, біла хата,
рідна моя сторона.
Пахне любисток і м’ята,
мальви цвітуть край вікна.

Хато моя, біла хато,
казко тепла й доброти,
стежка від тебе хрещата
в’ється в далекі світи.
 

В хаті спокійно й затишно,
вечір десь бродить в гаю.
Мати задумливо й ніжно
гладить голівку мою.
Мамо, чого зажурились?
Дайте тепло ваших рук.
В хаті на згадку лишились
болі й тривоги розлук.

Хата моя, біла хата,
в мріях, як сон, виплива.
В мареві даль волохата
мальви й любисток хова.

В’ється дорога далека
в хаті крізь синю парчу.
Мамо, до вас, як лелека,
в горі і щасті лечу.

Хата моя, біла хата,
в білому світі одна.
Пахне любисток і м’ята,
мальви цвітуть край вікна.

Немає коментарів: