пʼятниця, 31 березня 2017 р.

Геніальний вірш (автор нині шукає, хто би поклав його на музику) Артема Полежаки

Дике Поле (пісня)

© Артем Полежака

Там де меч точив об камінь
Молодий сармат,
Там айдарець-харків’янин
Чистить автомат.
Де хозарська натягала
Тятиву рука,
Там азовець, хлоп бувалий,
Лупить з ДШК.
Запорізька воля вольна,
Половецький край,
Кімерійський степ роздольний –
Чоловічий рай!
Смерть гуляє Диким Полем,
Плутає сліди.
А коли було інакше? -
Так було завжди.
Чорну хвилю Танаїса
Б’є Харон веслом.
А коли було інакше? -
Так завжди було.
Де на конику лихому
Нісся печеніг,
Там наш снайпер український
У траві заліг.
Де були часи, ой, мамо,
Лютував монгол,
Там танкіст, фанат «Динамо»,
Забиває гол.
Запорізька воля вольна,
Скіфська сторона,
Мчать тачанки з Гуляйполя
Нестора Махна.
Лють гуляє Диким Полем,
Плутає сліди.
А коли було інакше? -
Так було завжди.
Чорний ворон
Яро кряче,
Небо б’є крилом.
А коли було інакше? -
Так завжди було.
Там де сєпар з похмелюги
Швендя де-не-де,
Наша дев’яносто друга
У прорив іде.
Де москаль проліз триклятий
Собі на біду,
Наша дев’яносто п’ята
Хижу б’є орду.
Наша Віра – наша воля!
Наша Правда – наші коні!
Наше Небо на роздоллі!
Наше Царство – Дике Поле!
Бог гуляє Диким Полем,
Криє від орди –
Так було на цьому світі,
Буде так завжди.
В небі Ангел-охоронець
Розпростер крило,
Буде так віднині й прісно –
Так завжди було.

Немає коментарів: