Мова йде про статтю, сканкопію з якої я викладую тут (на сайті газети її нема. Принаймі я не знайшов).
Перш за все дозволю собі наїзд на газету: це ж як треба любити бабло, щоби отаку антиукраїнську х..ню від неприхованого україножера і КГБшника-ФСБіста друкувати! Ще до того й рекламуючи явний фальсифікат, спрямований на охаювання української національно-визвольної боротьби часів 2-ї світової війни. Скажете "демократія! друкуємо всі точки зору!"? Ну то надрукуйте ще збірку туалетних та парканних написів. Чи одкровення якого-небудь серійного вбивці-маніяка. А що? - демократія ж! Комусь же може бути цікаво! Наприклад, сім'ям тих, кого цей вбивця-маніяк згвалтував та замордував.
Чмирі ви, нешановні працівники редакції газети "Рівне Вечірнє". Справжнісінькі продажні чмирі й манкурти, скажу я вам. Це про вас: "За шмат гнилої ковбаси у вас хоч матір попроси, то оддасте..." /(С) Т.Шевченко/
По друге, ось що каже про цього смердячого пса Віктора Поліщука Вікіпедія. Я процитую частину:
"Віктор Поліщук вважав український націоналізм різновидом фашизму (в принципі, далі вже можна було не читати - прим. моя). У публіцистичних роботах Віктора Поліщука стверджується співпраця ОУН обох фракцій з німецькими окупантами (за винятком періоду з березня по грудень 1943 року, коли подібної співпраці нацистів і ОУН (б), на думку історика, не існувало). Віктор Поліщук описував також тему українсько-польської різанини 1944—1945 років.
Публіцистичні праці Віктора Поліщука, в яких він порівнює український націоналізм з фашизмом, здобули значної популярності у польських шовіністів. У 1998 році був нагороджений Конгресом поляків Канади за заслуги перед польською культурою золотою медаллю.
Роботи і методи дослідження Поліщука піддавалися критиці з боку українських і польських істориків (таких, як В. Сергiйчук і Рафал Внук)[3]. На думку В. Сергiйчука, роботи Поліщука ненаукові, а сам він не є істориком і ніколи не працював з архівами. В польській історіографії його зараховують до ненаукової гілки дослідників польсько-українських стосунків у роки Другої світової війни.[4]. Багато оглядачів відзначають наявність відвертих фальсифікацій і українофобських сентенцій в його творах. Ярослав Ісаєвич назвав його і Едварда Пруса «головними фахівцями з антиукраїнської істерії».[5]"
То який він в біса українець! Манкурт, яничар і брехлива безпородна сволота. Явно був агентом польської дефензиви, а потім і НКВД/МГБ/КГБ (загальновідомо, що свого часу польська дефензива передала всю свою картотеку НКВД), котрого свого часу впровадили в Торонтську газету (прикиньте час - 1981 рік, розгар "холодної війни", а українську сім'ю отак от запросто відпускають з дітьми в еміграцію у Канаду!). Отакі сволочні янучарські кадри й користають всякі лідори-калєсніченкі у всі часи.
До речі, задайтеся одним питанням: чому цей "бомбезний" матеріал свого часу не використало КГБ. Невже ж би вони відмовилися від такого прекрасного шансу ще раз охаяти ОУН/УПА?! Та ніколи! Пояснення одне - "історичні матеріали" цього підора поліщука не варті навіть виїденого яйця. І навіть КГБ так брутально і нахабно не бажало працювати. А лідар, виродок та ворог України калєсніченка облизав це г..но і виставив на світ Божий.
Зараз я ще скажу пару теплих слів на вказану в пасквілі контактну e-mail адресу. Треба максимально засвітити це вороже нацистське кубло. Бо ж вони публічності та правди бояться, немов чорт ладану.
Каліснічєнків та подібну їм шовіністичну україноненависницьку сволоту - на сухі гілляки! Або ж нехай завчасу звалюють до своїх кремлядських хазяїв.
Каліснічєнків та подібну їм шовіністичну україноненависницьку сволоту - на сухі гілляки! Або ж нехай завчасу звалюють до своїх кремлядських хазяїв.