Наймолодший Гринчук вперше в житті піймав дві рибини! :)))

Сабдж. Знаменна дата, одначе... Думав відмітити цю подію, але небулобабла :)))

Коротше, взяв вперше в житті свого Андрія на тіпо рибалку. Отак спонтанно вирішили з братом Тарасом на пару годин вискочити на лісовий ставок, котрий належить моїм старим дворовим друзям (ще з дошкільних часів), ну і взяли малого. Подумали, що він вже для такої ненапряжної рибалки повністю здатний (ну а що, як-не-як 4,5 роки козаку!). Хлопчик вже за день до поїздки не давав вдома життя нікому :). Все переживав цю подію та їв поїдом маму та тата своїми запитаннями на кшталт:

• чи погода не завадить нам поїхати,
• чи тато не проспить,
• а якщо не проспить, то чи не передумає часом його взяти,
• чи точно маршрутка буде в рейсі,
• чи дядечко Тарас не забуде накопати черв'яків,
• чи точно дядечко Тарас дасть йому катушку (бо на спінінгу малого не було катушки),
• і т.д. і т.п... :)))

Ну, одим словом, приїхали ми на той лісовий ставочок (Тарас вже був там, бо приїхав від батьків на велосипеді. Проте ще нічого не впіймав. Сказав лише, що було зо дві покльовки, проте безуспішні), змайстрував я невеличку (бо з короткого спінінга) поплавочну вудку Андрійку, потім вудку нормальної довжини (десь біля 4,5 м) собі, закинули на черв'ячка-гнойовичка і стали чекати кльову. І дочекався його (причому аж двічі) лише мій Андрійко :). І що найдивніше - зі стопроцентним результатом: з двох покльовок - дві рибки! Недарма кажуть, що новачкам таланить... Ото вереску та непідробного щастя було в Андрійка після кожного пійманого ним ротаня (вагою, мабуть, грамів в 10-15)!!! :)))

Окрім нас трьох на ставку сиділи ще двоє людей. В них також поплавки ані поворухнулись. То, посидівши десь з півтори години, і зважаючи на справжню спеку (в тіні вчора було порядка +30С) ми помалу змотались і пішли/поїхали додому.
Внизу кілька фоток, зроблених камерою мого старого мобільного телефону (Sony Ericsson W-810i).