Моєму обуренню немає меж :(((

Розповсюдили (ні, не безоплатно, а по 15 грн.) через профком в дружини на роботі квитки на дитячу виставу в Рівненському драматичному театрі. І пішов я сьогодні з синочком на ту виставу.

І ще навіть до гардеробу, а просто на вході, відразу почались пригоди.

1. Бабіща-контрольорша на вході, котра відривала у квитків корінці, порадувала нас тим, що, виявляється, два наші квитки - це насправді один. І таким чином довелося пробиратися через чергу (це друга "пісня", про яку нижче також розповім) назад, обходити театр по периметру до каси і купувати ще одного квитка. Нє, це не профком, а ахтунги якісь. Розповсюджувати квитки і не знати скільки їх насправді є - вершина дебілізму. Ну але "то таке.." /(С)/

2. В театрі на вході було відкрито лише половина дверей. Уявляєте - знадвору через половину дверей повільно просувається черга батьків з дітьми, там взнають, що два квитки - це насправді один, розвертається і через ту ж саму половину дверей пробує просковзнути назад надвір до каси! Кажу бабіщі, щоби відкрила другу половину дверей. На що та ох..но обурилась, тіпо "Я другу половину не відкрию, бо замерзну!!!" Я її там мало не вбив на місці. Нє, це ж треба таким стервом бути! Маленькі діти стоять на вітрі на вулиці, а вона, падлюка така, стоїть всередині і жвандякає! А батьки також совкове бидло саме натуральне, бо позасовували язики в с.аки і немов води в рота понабирали (так ніхто мене не й підтримав. Спасували перед ох.єнною "владою" - бабіщем-контролером).

3. Купив квиток, зайшли в середину і попрямували до гардеробу. Там знову сюрприз: самообслуговування. І жодних номерків немає. Просто тупо вішаєш свій та дитячий одяг на вільний гачок на свій страх та ризик.

4. Піднялися до залу. Новий сюрприз: виявляється це не вистава. А просто "тусняк біля штучної ялинки". Просто в коридорі в невеликому фойє сидять кілька музик (три-чотири скрипачки похилого віку + пара віолончелістів) і грають класичні твори. Ні тобі стільців, ні навіть лавок, на котрі можна встати. Фуршет без бухла, коротше. А сходи перегороджені шнурками, щоби туди народ не смів піднятися для кращого огляду. Просто задниця :(((. Перший ряд бачить все, всі інші - нічого. Батьки в рядах від 2-го і далі дітей садовили собі на плечі. Але це ж не вихід!

5. В туалеті, куди попросився мій синочок, був собачий холод і не було світла...

Ото подивилися ми на це, плюнули, одягнулися та й пішли на вихід. Пообіцяв синочку купити якогось подаруночка та сходити з ним в тераріум при нашому зоопарку. То він навіть і не згадав про "виставу".

А бабіща на виході ще й здивувалася, тіпо "Куди ви йдете? Ще ж нічого не починалося". Я єхидно їй подякував і відповів, що саме тому ми й ідемо. Бо коли б ще "почалося", то того я вже б точно не витримав і розвішав би на ліхтарях всіх цих совків-під.рів.

Отак от жадібні до нестями "театральні" дебіли зіпсували людям святковий настрій. Повбивав би п.дарасів! Сволота :((((