Сабдж.
Приурочену до 30-річчя закінчення нами, власне, самої Клеванської загальноосвітньої школи №1 8-)
У свій час була наша школа знаменита якщо й не на весь xUSSR, то на Україну - точно. Тоді, коли кістяк педагогічного колективу складали колишні вчителі-фронтовики, яким пощастило повернутися живими з 2-ї світової. Про це мені розповідав мій тато. Моє ж покоління опісля застало лише невелику частину колишньої шкільної слави. Проте і цієї частини було достатньо, щоби із превеликою вдячністю та повагою згадувати своїх вчительок та вчителів. Ото щойно призадумався і з радістю усвідомив, що геть усіх без винятку пам"ятаю як по іменах/по-батькові, так і візуально. Лише деякі прізвища позабував...
Одним словом, з великою радістю і якимось прихованим - не сумом, ні! Скоріше щемом - чекаю нашої зустрічі. Аж не віриться, що вже 5 років пройшло з моменту останньої (на 25 років закінчення школи). Все як ніби минулоріч відбувалося...
Немає коментарів:
Дописати коментар