середа, 6 червня 2012 р.

Вельми рекомендую. Цю людину варто послухати і прислухатись до неї. Вона ЗНАЄ, що каже

Донеччанин Владислав Кириченко став мільйонером у Москві. Чотири роки тому повернувся в Україну. І говорить гіркі, навіть неприємні речі. Проте це Правда. Гірка, неприємна, від якої хочеться сховатись, яку хочеться заперечувати. Але вона від того Правдою бути не перестане. Наприклад:
  • Чим відрізняється Західна Україна від Східної? Нічим. Ще б одне покоління - і було б те саме, що в нас у Донецьку. Я бачу зараз на Галичині те, що було 40 років тому на Донбасі в етно-мовно-культурній ситуації. Майже всі пруться від шансону й не читають книжок. Для того, щоб позбути їх мови батьків, не вистачило рівно одного покоління.
  • Якщо Галичина слухає шансон, то їхні діти забудуть співати українських пісень на весіллі. Співатимуть Ґалкіна. Ситуація набагато гірша, ніж у Росії, бо в них є частина нормального інформаційного потоку. В Україні все просто лайно. Якщо дітей з дитинства годують лайном, то вони ніколи не зможуть споживати нормальну їжу.
  • Україна не здійснилася, бо ми не створили національної еліти. Пристосуванство і життя на хуторі виплекали містечкову свідомість, жлобський індивідуалізм. Американці - індивідуалісти конструктивні, а наш індивідуалізм - це агресивна форма рагулізму.
Поряд зі всім цим людина не розчарувалася і дає відповідь на питання "що ж робити?":
  • Людина має бути досконалою. Не в плані користування золотим унітазом. За дві тисячі років людство сформувало набір соціальних вимог та ідеалів. Треба бути розумним, досвідченим, соціально-відповідальним, любити батьківщину, ставити інтерес суспільства вище за особисте. Це в Україні дуже на часі. Коли треба - взяти в руки зброю, коли треба - вийти на демонстрацію, на толоку. Наш "Уніж" - це мекка соціал-перфекціонізму. Ми будуємо мікромодель України, в якій не бридко жити. Одна з місій "Кузні" - мрія мого життя: створити адекватне середовище небайдужих людей.

1 коментар:

Олег Гринчук сказав...

До речі, варто також почитати каменти до оригінальної статті. Попадаються цілком притомні та цікаві.