Другий сеанс лікування (Продовження. 5-хвилинна розмова з лікуючим лікарем на тему здоров'я)

Як і обіцяв, послушно мельдую :)

Отже, із заслуженим лікарем України Олександром Івановичем Маліковим (професіоналом найвищого гатунку, нейрохірургом, рефлексотерапевтом, до якого черга на прийом по запису ніколи не буває менше 1,5-2 місяці) мав десь 5-7 хвилин розмови на "відсторонену" тему. Вийшло так, що кабінет фізпроцедур ще був зайнятий, і треба було кудись оцих 5-7 хвилин подіти. Ну, то я скористався моментом і задав Олександру Івановичу одне запитання:

враховуючи Ваш досвід, спеціалізацію, набуті знання та професійну інтуїцію, чи справедливою є відома фраза, що буцімто "всі хвороби йдуть з голови?"

Я не буду передавати геть усі нюанси, бо в такому випадку слід було би вельми багато писати. Але постараюсь в точності передати саму суть нашої розмови. У вигляді діалогу, так як воно й було. Тому пропоную увазі читачів продовження нашої з О.І. розмови:

О.І.: Ні. Це не зовсім так. Вірніше, це зовсім не так. Той рівень досвіду та знань, котрий я маю нині, дозволяє мені стверджувати, що людські хвороби йдуть від "пробоїв" в енергетичній оболонці людини.

Я: А ті звідки беруться?

О.І.: А ті йдуть від "душі", котру традиційно пов'язують із серцем, а не з головою.

Я: Маєте наувазі емоції?

О.І.: Так. Весь емоційний негатив (стрес, біль, страх, заздрість, переживання, злорадство, тривога і т.п.) якраз і викликає порушення енергетичної оболонки людини. Далі інформація про ці енергетичні "пробої" за посередництвом інших механізмів (я тут не буду деталізувати ці механізми, бо для цього слід бути трохи "підкованим" в езотеричних науках. Та ми й не зациклювались на них - прим. моя) "попадає в поле зору" головного мозку та нервової системи. А вже ті подають відповідні сигнали в організм людини (до її органів).

Я: Тобто, головний мозок людини - це просто ще одна ланка загального каналу прийому/передачі управляючої інформації?

О.І.: Точно!

Я: Зрозуміло. А скажіть, будь-ласка, на Вашу думку, чи можна якимось чином вберегти себе від негативних емоцій?

О.І. (з великим зацікавленням поглянувши на мене): І яким же чином Ви збираєтесь це зробити?

Я: Точно знаю (сам успішно пробував і використовую понині), що вольовим зусиллям підготовлені люди досить легко можуть долати негативні емоції. Просто не допускати їх до себе. І ще точно знаю, що це не є жодні сакральні знання/навички, а їм прекрасно можна навчитися.

О.І. (з усмішкою та видимим задоволенням від розмови): Так. Чи чули Ви про один із видів східних єдиноборств, техніка котрого заснована не на опорі зовнішній "ворожій" сил, а...

Я (перебиваючи О.І., але тут це було доречно, бо розмова та піднята тема вочевидь була в задоволення нам обом і хотілося швидше погодити аксіоматику, щоби потім можна було поговорити про більш серйозні речі): Ага. Айкідо :)

О.І.: Так. То ще є й такий напрям як психологічне айкідо: не треба боротися з негативом, відбивати його. Слід просто його пропускати мимо себе. На даному етапі життя особисто я виробив для себе просте правило: у вигляді реакції на негативні психологічні подразники я автоматично реагую та уявно відповідаю "ну то й що?"

Я: То, вважаєте, правильно кажуть, що нормальний людський психологічний стан - це стан піднесення та щастя?

О.І.: Так.Саме так і є. Негативний психологічний стан - це патологія.

І на цьому наша розмова перервалася, бо мені вже слід було йти на сеанс рефлексотерапії. Ну, і ми багато речей не уточнювали (просто не встигли). Наприклад, про не одну, а сім енергетичних оболонок людини, про роль інших "каналів прийому/передачі управляючої інформації" (чакр, хто знає), про егрегорів та їх вплив на здоров'я людини і т.і.

Добавлю лише, що колись Олександр Іванович сказав моїй дружині своє нинішнє життєве кредо: "На ногах? При ділі? - Ну і слава Богу!"

Надзвичайно мудра, доброзичлива та цікава людина. І прозорлива, наче справжній маг, незважаючи на своїх мало не 80 років :).

А може й справді маг... Бо інформація про те, що він без всякого оперативного втручання ставить мало не безнадійних хворих на ноги, по Рівному (а може й не лише по Рівному) гуляє роками.