Перший сеанс практичного лікування моєї хвороби хребта (протрузії міжхребцевого диска)

Позавчора почав довгий практичний курс лікування своєї хвороби. І перший етап - рефлексотерапія (голковколювання + точкова дія направленої ВЧ-енергії). Достеменно ще не знаю, але дружина випадково побачила на комп’ютері у лікаря, що після рефлексотерапії, передбачається ще й комплекс лікувальної фізкультури. Котрий слід буде виконувати аж до смерті. Ну, але то й добре. Бо "доки грім не вдарить, або печений півень в дупу не клюне, то мужиг не заворушиться" :)

Рефлексотерапія, котру я маю пройти на першому етапі, не зовсім класична (коли лежиш як їжак, чи кактус, під купою встромлених в тіло голок), а трохи модернізована. Зокрема на цьому першому сеансі у дві точки на попереку (досить глибоко - біля самого хребта) вкачали мені якісь ліки, що повинні емулювати знаходження в тих місцях голок. Бо необхідно, щоби така дія зберігалася протягом тижня. Але ж тиждень із голками в хребті ходити не будеш - ті ці ліки саме емулюють знаходження там голок (типу, довго не розмоктуються, а їх об’єм тисне на що там треба). При введенні у ці дві точки голки звичайної штрикавки(звичайний глибокий укол) я двічі відчув легенький укол в момент коли пробивалася шкіра. Далі – абсолютно нічого.

Відразу після цих двох уколів ще чотири інші точки на попереку послідовно, по одній хвилині, прогрівалися спрямованою високочастотною енергією спеціального точкового випромінювача (при цьому я абсолютно ніц не відчував). Я запитав чому не голками? То мені чарівна медична сестричка відповіла, що голками дістаються до більш глибоких точок, а на ті, котрі розміщені ближче до поверхні тіла, діють ВЧ-енергією.

Ото на перший раз було і все. Ціна всього сеансу – 100 грн.

Я всього сценарію лікування ще не знаю, але, мабуть, кількість і послідовність впливів на відповідні точки будуть мінятися. Бо лікар на початку сказав: «Сьогодні працюємо з двома точками уколами і з чотирма – ВЧ-енергією. А далі побачимо». Тобто, схему вибирає лікар, базуючись на ефективності попередніх сеансів.

Сьогодні вже можу стверджувати, що десь через годину-дві після цього сеансу й протягом наступної доби я виразно відчув значне поліпшення стану своєї лівої ноги (та, з котрою не все гаразд). Вона практично (за винятком поверхневого оніміння шкіри на задній поверхні стегна й під пальцями на стопі) стала такою ж, як і здорова. І головне - у ній виразно додалося фізичної сили.

Але вже зараз, коли пишу цей пост, сили в ній вже знову стало явно менше, а оніміння трохи більше. Тепер я починаю розуміти - напевно так і має бути, і лікар на це розраховує. Бо попередив мене, щоби я докладно фіксував свої відчуття протягом однієї-півтори доби після сеансу і потім детально розповів йому про них. Не за весь тиждень, не за 3 дні, а саме протягом однієї–півтори доби.

Ну, потім ще раз хвилин 5 лікар наголошував на важливості правильного носіння корсету для фіксації ураженої ділянки попереку. Фактично його можна знімати лише на час сну і на короткий термін під час душу.

А ще я запитав що би він порадив мені робити з моєю сидячою роботою. Лікар посміхнувся і сказав одне: «В сидячому положенні фізичне навантаження на вашу уражену ділянку хребта в десять разів перевищує таке ж навантаження, але під час стояння, чи ходіння. Висновки робіть самі». Тому я віднині намагатимуся часто вставати, щоби пройтися і подумую, що треба було би якось домовитися з керівництвом про те, щоби робочий день в офісі в мене складав максимум 5-6 годин. А інший час я би працював вдома в напівлежачому стані на дивані, підклавши під спину туго набиту подушку. Або нехай диван мені купляють :)

Ось такі справи.

Ну, нічого... "Паніковский ще вас усіх переживе! Він ще всіх вас продасть, купить і знову продасть, але вже дорожче!" /(С)/ :)