От і роби добро...
Поїхали до тещі колоти кабана. Закололи, і собі займалися переробкою свіжини.
А ввечері вискочив на вулицю від шаленого собачого чи то виття, чи то скигління. І в світлі далекої лампочки побачив, що на залізній хвіртці висить якийсь чорний собака. Підійшов ближче і завважив, що висить цей пес всім тілом на одній своїй правій лапі, котра попала між стовпчиком, до якого приварені завіси хвіртки, і самою хвірткою (як він туди попав - загадка. Це спеціально слід було підскочити на хвіртку і засунути туди лапу).
Ну, то я, довго не думаючи (шкода ж тварину), своєю правою рукою обняв собаку за тулуб і припідняв її, а лівою взяв за псячу лапу, котра попала в пастку і звільнив ту лапу.
Проте за цей короткий час той пес практично зжував мені першу фалангу середнього пальця лівої руки :(. З нігтем разом.
То майже добу вже тащуся від болю (ага, тепер добре знаю біль, котрий супроводжує виривання нігтів. В принципі можна терпіти. Нічого смертельного там нема :)). Рану, звісно, обробили. Але ХЗ чи залишиться на пальці та перша фаланга. Ну і, по-хорошому, треба було би прийняти курс щеплення від сказу, проте геть малоймовірно, що пес був скаженим. Бо після того, як я його відкинув, він ще подивився секунд 10 на мене, а потім, не наступаючи на травмовану лапу, помалу пошкутильгав собі геть. Та й був в нашийнику.. значить не бродячий.
3 коментарі:
Мої співчуття...
Добра справа. Зверху зарахується. Швидкого одужання!
Ага, дякую... заодно перевіряю на собі методичку із надання медичної допомоги в польових умовах :). Котру сам уклав на базі кількох серйозних джерел. Ну, наприклад, положення, згідно якого вже оброблену рану не слід перев"язувати. Зовсім. Пов"язка застосовується виключно для зупинки (якщо потрібно. А потрібно далеко не завжди) кровотечі і для того, щоби бруд не попав в рану.
Дописати коментар