Про "корпоративний дух", "корпоративні цінності" та ін. лабуду

Я коротко скажу про сабдж. Грунтуючись на власному життєво-трудовому досвіді.

Можливо, для когось це споконвіку було очевидним... та й для мене особисто нижческазане не є одкровенням, але...

Можу помилятися, звісно. Проте тоді за логікою слід визнати, що і весь мій трудовий шлях складався виключно з винятків :)

Ну так от: починається варнякання про всю оту лабуду, винесену в сабдж - це коли вам не хочуть платити грошей, котрих ви заслуговуєте. Як правило саме тоді й починаються мантри топлес-менеджменту на тему "нє в дєньгах счастьє, а в мотівациї на работу". І з вас починають ліпити "дурня в старому польському преферансі" /(С)/ :)

Винятків в "совку" я до останнього часу не спостерігав. Просто лишній раз підтвердилось те, що, як завжди, "совок" сп.здив щось корисне із цивілізованих країн, споганив його до невпізанння, і став кричати, що "а оно так і било! Оно так і работаєт!"

Поясню: в цивілізованих країнах "корпоративний дух та цінності" - це в жодному випадку не замінник бабла, а лише додатковий бонус. Люди там звикли працювати, щоби одночасно to have a fun. Тобто, щоби драйвово було.

Чому про це кажу лише зараз - бо нарешті маю перед очима позитивний, а не негативний приклад.

Звичайно, нічого з цим фактом не поробиш, "топи" всюди різні, але гадаю, що в "совку" поважаюча себе людина має як мінімум ввічливо розкланятись і піти собі по своїх справах, коли їй починають втирати про всякі там "супер-пупер офіснопланктонний корпоративний дух і цінності". Ну, або зацідити тому "пастору душ" в писок :). Особливо коли під час світової кризи  "топ" не вилазить із різних мальорок з цейлонами, одночасно віщаючи про корпоративні цінності.