Власне сабдж.
Зміст книги йде в унісон з моїм особистим життєвим досвідом. Я спочатку (десь чи то в 1998, чи то в 1999 році) аж навіть трохи переживав: "ну як це так "не мати цілей"?! То ж, якщо їх не мати, то, здається, нікуди й не прийдеш". А потім досвідчені люди пояснили, що такий стан душі це навпаки - благодать і гармонія! І слід дякувати Богу за те, що Він наставив мене на такий шлях. Тепер чітко бачу, що ті люди були на 100% праві.
Маю лишень єдину засторогу (знову ж таки із життєвого досвіду) - не факт (я просто не знаю), що такий спосіб життя підходить для геть усіх. "Що москалю добре - то німцю смерть" /(С)/, ага.
Немає коментарів:
Дописати коментар