Щойно повернувся з семінару для фермерів Рівненської області

Сабдж. Весь семінар не висидів, а лише до обіду...

Наскільки я зрозумів, то цей семінар проходив під егідою Рівненської обласної спілки фермерів та приватних господарств, котру очолює безперечно людина на своєму місці Дмитро Павлович з колоритним прізвищем Українець. На його запрошення я і прийшов послухати/почути про біди фермерів. І таки почув і вжахнувся.

Якщо коротко, то скажу одне - всю владу, починаючи з 1991 року, котра причетна до "вирішення" питань агропромислового сектору, слід просто стріляти. Ну, або вішати. І мені здалося, що переважна більшість фермерів з превеликим задоволенням підтримала б це корисне починання. Це як прибрати в хаті гниль, котра смердить.

Далі кілька голих фактів, почутих на семінарі:

1. З виступу представниці обласної податкової адміністрації: "оскільки давно стоїть завдання наповнювати бюджет любими силами, то часто інспектори накладають на вас штрафи, не дотримуючись букви закону. Тому вам потрібно дуже добре знати закони, щоби мати змогу захиститись". Це ж ващє "білий полярний лис"! Прямим текстом представник податкової адміністрації таке говорить! Ну то кому нах потрібна така влада і така держава!? Тим струдженим дядькам ще лише бракує ночами вивчати ту х..ню, котру наприймали різні г..дони за стільки років, ага!
2. Фермер з Корецького району: "Приїдьте хто-небудь до нас в село. Там же ж закон ні один не працює! Маю наувазі закони, котрі стосуються фермерства". Його запитали який конкретно. То дядько (йому на вигляд десь між 60 та 70) повторив: "жоден!". І звинуватив в недотриманні законодавства всю місцеву владу (сільраду та районну).
3. По повній програмі здирають з фермерів бабло тоді, коли відповідні урядові постанови абсолютно чітко кажуть, що за це бабло здирати НЕ МОЖНА! Мова йде про бабло за зберігання якимось державним агрофондом зерна, котре було поернуто фермерам після того, як воно деякий час полежало в сховищах того фонду, чекаючи аж поки його заберуть зернотрейдери, а самі зернотрейдери згодом відмовились його купляти (бо їм самим уряд в 2009 році не повернув 20 млрд. грн. ПДВ і в них самих не стало оборотних коштів). Якийсь фермер сказав, що з нього т.ч. три дні тому стягнули 40 тисяч грн. Котрих не мали право стягувати. І багато присутніх підтвердило його слова, що в них, мовляв, така ж ситуація.
4. Судитися в середовищі фермерів не прийнято . Вони не вірять в суди, а ще більше їх страшенно нервують терміни розгляду їхніх позовів. А по всіх інстанціях йти - в них немає часу і нема кому.
5. Нач-к відділу агроресурсів облдержадміністрації прямим текстом сказав, що дизельним паливом, котре виділяється фермерам в межах лімітів (за зниженою ціною), категорично заборонено заправляти іноземну техніку. Лише колишню радянську, українську та російську.
6. Була купа питань про програми державної підтримки фермерства та села взагалі. Той самий нач-к відділу агроресурсів облдержадміністрації відповів, що програми є, але бабла на їх виконання урядом не виділено ні копійки. Криза, йопт, да...
7. Місцеві князьки/чиновники роблять що хочуть, користуючись непідкованістю фермерів в законодавстві. Наприклад, місцеві БТІ забороняють виділяти частину належних фермеру земель під потреби зеленого туризму (виступив ще один дядько і розповів, що він хотів виділити зі своїх земель 5 гектарів і якийсь готельчик на цьому клапті звести на пару кімнат + ставок для туристів. То сказали йому в місцевому (мабуть районному - моя догадка) БТІ, що тільки всі його 70, чи там 100, гектарів можна під це віддати. А дробити ділянку - нє-а).
8. Нічого цього року урядом дотуватись фермерам не буде (та й не дотується весь 2009 рік. Останній рік, коли щось держава хоч трохи допомагала - це був 2008). Це страшно розлютило фермерів. Були висловлені ідеї взагалі нічого не сіяти і не вирощувати один рік. Буцімто, щоби всі під.раси виздихали з голоду. Дядькам відразу із залу заперечили, що саме під.раси і виживуть. Дядьки в результаті погодились :-/.
9. Постачальники міндобрив масово відмовляються працювати на умовах відстрочки платежів. І вкрай неохоче (і лише в одиничних випадках) йдуть на невеликі товарні кредити фермерам, добре знайомим по співпраці в минулому.
10. Цукрова галузь - взагалі окрема "пєстня". Опишу коли буду мати час.

Фермери всіх регіонів - єднайтеся! Можливо, в майбутньому, як і колись, знову знадобиться ваша підтримка продуктами харчування, одягом та якимось простим реманентом. Тим, хто спробує кардинальним чином змінити ситуацію в країні. Бо треба щось робити. Говорильня, як бачимо всі, не допомагає всі 20 років Незалежності.

Ну і "на закуску" пропоную ознайомитися з двома (тут і тут) статтями пана Густава Водічки. В тему, так би мовити. Їй-Богу не пожалієте :).