Вчора знову були з братом на спінінговій рибалці + грибах

Традиційно для цього періоду року ("золотої осені") мав місце сабдж. Що характерно - спеціально не їхав своїм "танком", а вирішили використати маршрутку. І від самого ранку, як лише проснувся в 4-20, почались "сюрпризи".

1. При спробі заварити зеленого чаю і взяти його з собою в термосі луснув від кип'ятку глечик, в якому я пробував зробити заварку. Втратив десь 12 хвилин доки все прибрав (щоби Ольга, прокинувшись, не нявчала, що лишив після себе бардак). Тобто, чаю я так і не попив. Ні дома, ні в лісі/на річці. "Напився в сухий рот?", - підколола мене пізніше в телефонній розмові Ольга :)
2. На вокзалі, звідки відправляються маршрутки в потрібному напрямку, виявив купу злющих грибників та рибалок. З'ясував чому вони злі - купа маршруток ніби змовилися, не виїхавши в рейс! З 5-50 і аж до 7-00 ми не могли нічим виїхати з міста! І це в час, коли кожна хвилина дорогА! В результаті добирались "в свинячий голос" на перекладних (спочатку до Клеваня, а там - на 8-15 маршруткою "Оржів-Жобрин" до санаторію "Червона Калина"). На місце риболовлі попали в районі 9-15 - 9-20. Клас, ага? Особливо, коли, повторюю, прокинувся в 4-20 і розраховув бути вже на місці рибалки в 7-10 - 7-15.
3. На водоймі і в навколишніх лісах не було де яблуку впасти. Щоби "до вітру" сходити шукав півгодини відлюдне місце!!! Майдан-2004, сцуко!
4. Результат рибалки - жодної рибини і навіть "удару". Хіба що одного разу десь за 2-2,5 години (доки рибалили) під самим берегом побачив, як за моїм білим "Байкалом" ("вертушкою") гналася щучка грамів на 300. Але не дігнала. Або просто не захотіла дігнати, що ймовірніше :)
5. До всього виявилося, що в той день (вчора, 03 жовтня) в мене іменини. День Ангела тобто. Ну, тут я відразу згадав, що, мабуть, так і треба. І подякував долі за все :)

Плюнули ми з Тарасом на таку рибалку і вирішили йти пішки назад через ліс. І пішли.

Результат - легко назбирали десь із відро всяких грибів. Серед них 5 прекрасних білих-боровиків, "зонтики" на піджарку, відбірних кілька кущів осінніх опеньків і чимало тугеньких парадух. Ще й 4 файних сироїжки вмішалося. Тарас для приколу ще одного маслюка вкинув :). Скажу так - в лісі було сотні людей. На машинах, велосипедах, моторолерами, кіньми (на підводах), пішки, на тракторах... І фактично кожен тягнув грибів стільки, скільки зміг нести. Що нас смішило і подекуди злило - грибники вимітали все :). "Мох і болото" /(С)/. Не зібрати грибів в цей сезон (саме "зібрати", а не "знайти", бо шукати їх цієї осені практично не було потреби) міг лише лінивий, або інвалід. Відмахали ми пішки сумарно десь кілометрів 15. Настрій (і погода) був чудовий. Домовилися вийти зі спінінгами на нашу річку як тільки там "впаде зілля" (тобто осядуть на дно водорості), бо зараз неможливо протягти блешню, щоби їх не підчепити.

Внизу дві фотки. Новий-старий мій фейс та знайдений мною останнім (вже коли виходили з лісу на асфальтову дорогу) великий білий гриб.