За приблизно 3 км до їхнього села дорогу в полі так перемело, що навіть трактор "Біларусь" застряв в снігу. І навіть з нашим "танком" нічого не вдалося би зробити в снігових переметах глибиною до півметра на ділянці приблизно 80-100 метрів. І не об'їхати її ніяк, бо з обох боків ще гірша ситуація була. То ми почекали там хвилин 45 (думали, що трактор вигребе, допоможе пробитися вервечці машин, штук 6-7, то й ми якось за ними пройдемо), але прикинули, що навіть якщо зараз проб'ємося, то завтра вранці точно не зможемо повернутися додому (а мо' й до весни доведеться зимувати в кумів. І дарма що вони кабана закололи і горілки вигнали. Все ж потрібно і честь знати :)). Особисто я на таке, можливо, й погодився би, але дружина настояла на поверненні. Тому розвернулись і поїхали назад. І добре, що не забарились. Бо через півгодини би й назад не проїхали: на зворотньому шляху в одному місці перемело дорогу так, що атас!
Одним словом, до Рівного доїхали без пригод. Я відразу випив "похідну" чарку :). Ну а зараз вже по-серйозному накриваємо на стіл і чекаємо в гості куму Люду. Вона також вдома залишилась, бо пізно з операційної вийшла і втомлена така, що вже не хотілося нікуди йти.
О! Прийшла кума. Ну все, сідаємо й розпочинаємо 8-)
Всіх ще раз з прийдешнім НР!
О! Прийшла кума. Ну все, сідаємо й розпочинаємо 8-)
Всіх ще раз з прийдешнім НР!