четвер, 5 липня 2012 р.

І хтів би щиро пропіарити звернення "Тризубу", проте...

Сабдж. Маю вельми значні підстави підозрювати просякнутість "тайняками" будь-яких ультраправих організацій (в цьому нема нічого незвичайного, чи дивного. Таке завжди було, є і буде в будь-якій країні і в будь-якій організації. Мінімум на 50% УПА розклали ізсередини не об'єктивні обставини, а саме агенти НКВД. А подальших 50% - це було руйнування основи матеріального забезпечення УПА шляхом терору та шалених репресій проти мирного населення, котре втратило можливість допомагати своїй Армії).

Справа в тому, що в даному зверненні "Тризубу" нема жодного конкретного плану дій. Як протиставлятися, куди йти, що робити? Лише оце абсолютно неконкретне "щось робіть, сцуко!"
Та я би із дорогою душею! Але що саме робити?!
Один мій старий і добрий знайомий, вельми розумна людина з аналітичним складом мислення,  сказав, що має відчуття, що нині окупанти спеціально провокують перед осінніми "виборами без вибору" наш Народ на силові дії для того, щоби завчасу вичленити і ізолювати стихійних "польових командирів". З наступним системним і масовим фальшуванням цих виборів.

6 коментарів:

Руслан сказав...

Я згоден, Олеже, з Вашим аналітиком: це звернення - суцільна провокація. Зараз не 1918-й рік, щоби з вилами і мисливськими рушницями робити революцію. Та й тоді - Українська революція почалася (не можу сказати, що відбулася :( ) саме завдяки професіоналам, котрі більш-менш зкоординували свої дії.

Зараз можна сподіватися хіба на невелику купку спеціально навчених людей, про котрих ніхто не знає, або на щось безпрецедентно масове і мирне - не на Майдані, а повсюдно...

І я не знаю що з цих двох - більша утопія...

А може, зібратися та виїхати в якийсь Тайвань, Малайзію чи Індонезію, поки кордони не закрили...
Не наші - а з «того» боку.

Олег Гринчук сказав...

Нє, виїжджати мають ці уєбани. В москву. Або в той, кращий, світ.
Чого це нам виїжджати зі своєї країни?
І таки так, практично завжди очільниками революцій був військовий патріотичний люд. Але то було колись. Коли гідність, честь, справедливість та самопожертва вважалися звичайним нормальним явищем серед патріотів.

Руслан сказав...

Каюся - був сонний, верз дурниці.
Нині самому соромно....

Руслан сказав...

Пане Олеже, ось те «Звернення», що його варто піарити:

http://www.youtube.com/watch?v=b4w_AU_rVjU

Минуло майже 170 років, а слова Шевченка досі лишаються актуальними - бо не ставимося до них серйозно.

Невже цей «вальс граблях» не зупинимо?!!

«Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!...» (Екл.1:9)

Олег Гринчук сказав...

Абсолютно з Вами згоден, Руслане.
Тупо ходимо по старих граблях.. А якщо ще прийгяти до уваги стирання історичної пам'яті Української Нації, котре відбувалося 300 з гаком років москалями-совками (а особливо посилено останніх 90), то "маємо те, що маємо" /(С)/.
Проте завжди ми воскресали як Народ. І маю надію, що так буде знову.
Проте для цього слід працювати з людьми та виховувати людей. Так як колись працювали Пласт, Просвіта, ОУН-УВО-УПА. Іншого не дано.

Руслан сказав...

Та Ви мої думки читаєте!
А кажуть, телепатія - вигадка...