неділю, 4 квітня 2010 р.

Imho влучні слова справжнього Громадянина Росії (не Кремля, а саме Росії)

Сабдж. Першоджерела не дам :)
  • "Тютчев не прав. Умом Россию не понять, это верно. Но отсюда вовсе не следует, что "можно только верить". Понять на самом деле можно, и с помощью других "органов". Для этого надо: послужить в российской армии, посидеть в российской тюряге, полечиться в российской больнице, вообще пообщаться с российской властью (как эта активистка). Тогда быстренько догадаешься, что Россия (названьице-то какое изобрели!) - пыточная камера без морали и смысла. Сам-то поэт-дипломат по жизни все больше с Европами соприкасался - отсюда и высоколобое недоумение: "что, дескать, за бессмыслица такая? давай-ка я буду лучше верить, и вы тоже...". Вот перебили то ли 150 тыс., то ли 250 тыс. в Чечне - зачем, как?.. А вот перебили - и все. Россия - это антигуманный сбой в цивилизации, кое-как прикрытый разнообразным камуфляжем. Почему все сходит с рук? Да просто потому, что одни западные идиоты не захотели вовремя справиться с большевиками, другие - подарили им атомную бомбу, а третьи, не зная как теперь выпутаться из этой ситуации, изощряются в разных вариантах умиротворения..."
А ось ще його ж фрази:
  • Мракобесие - реакция варварства на естественную востребованность истины (на христианство и культуру, если по сути): "ах ты, сука, вопросы задаешь?!" Что официальный поп, что политрук, что Сурков-Павловский...
  • Вот почему у вас (в Україні - прим. моя) тема Голодомора, судя по всему, уже снята? Почему вскрытие анатомии большевизма сворачивается? Кажется, один украинец уже интересовался: "Дай ответ... нет ответа". И быть не может - чего спрашивать-то? Чего интересоваться у людоеда насчет его гастрономических предпочтений?
І по всьому видно (я давно за чувагом слідкую, рочків з півтора, мабуть), мужчина таки трохи володіє інсайдерською інфою.
Це саме він колись в період "прінуждєнія к міру" Грузії вермахтом Росії та наступної окупації ним грузинських територій говорив, що у Генштабу РФ залишилося по великому рахунку лише два головняки в розробці оперативних планів щодо України:
  • а) навики та готовність до партизанщини значної частини населення Західної України (я вже давним-давно на всіх кутках криком кричу, що треба по всій Україні розповсюджувати досвід ВО "Тризуб" та УНА-УНСО (старого зразку) щодо постійного проведення вишколу бажаючих по типу колишніх старшинських та підстаршинських шкіл УПА. А в перспективі взагалі прийняти швейцарську модель. Це буде найкраща гарантія безпеки! Любий потенційний агресор стопудово задумається чи варто нападати та окупувати країну, коли існує залізна гарантія отримати партизанку з участю практично всього боєздатного населення. (Швейцарія, як відомо, фактично не має "традиційної" армії (номінальних пару сотень пілотів та почесної варти не рахуємо), бо її армія - це вся вона сама.)
  • б) зенітно-ракетні комплекси "БУК" та "ОСА" (нових модифікацій, звичайно), котрі здатні винищити якщо не всю, то принаймі переважну частину фронтової авіації потенційного агресора. А сучасна повномасштабна військова кампанія без фронтової авіації просто неможлива.
Ніби-то лише з цими двома факторами їхній штаб поки-що не знає що робити (мається наувазі, що саме ці два фактори потенційно здатні трансформувати перемогу у випадку проведення військової кампанії в піррову, ціна котрої абсолютно не корелюватиме із затратами). Все інше - льогко, бо боєздатної армії в Україні давно не існує (можливо, за винятком лише кількох окремих батальонів). То нах вкидати прорву бюджетного бабла в це незрозуміле утворення, яке давно вже не є армією і не виконує поставлених завдань? Кормити сотні паперових гєн (гєна - це колись так у нас називали генералів на солдатському слензі :))?

Немає коментарів: