Власне сабдж. Цього року таке сталося вперше.
Виїхали сім'єю з Рівного приблизно о 9-00 ранку своїм "танком" в Суські ліси (по дорозі в Суську підібрали тещу). І реально десь із 10-00 до 13-00 вчотирьох (троє дорослих: Оля, теща та я, і синочок Андрійко) нарізали 6,5 великих 12-літрових відер опеньків (вряди-годи попадалися ще польські гриби, і спеціально для себе я ще нарізав з десяток-півтора грибів-зонтиків). І могли ще кілька мішків назбирати. Але я, єхидно проспівавши кілька разів півкуплету однієї коломийки: "кілько тій людині треба, ну а їм все мало", волюнтаристськи прикрив цю стаханівську артіль, пригрозивши, що "ось зараз я поїду з Андрійком додому, а ви, шановні, якщо хочете, то залишайтеся в лісі і потім йдіть додому пішки зі всіма своїми торбами!" Допомогло.
Тож півтора відра залишили в Суську тещі, вдома моя Ольга ще два відра віддала хресній бабусі Андрійка, ну і собі залишили на переробку три великих відра. Трохи піде на завтра на смажіння, а все інше - на маринування.
Внизу кілька фоток з цієї промислової експедиції :)
Немає коментарів:
Дописати коментар