Неможливо читати без глибокого співчуття до десятків та сотень тисяч українських родин, котрі пережили жах військового лихоліття. Одночасно із цим співчуттям розриває груди ненависть до вбивць-москалів. До грубої, безкультурної, безжальної, окупаційної москальні, котра прийшла в 1939 році на наші землі, до наших домівок як найбільший ворог України з часів монголо-татар. Навіть гітлерівці принесли далеко не стільки горя та смертей, як совіти.
Зверніть ще увагу на каменти. З них добре видно, що від мови (укр. vs рос.) не залежить відношення до України. Залежить виключно від того чи окупантами були твої предки, чи ні. Найбільше кричать "не було Голодомору! Не було репресій!" ті та нащадки тих, хто власне чинив Голодомор та ці репресії. Ну і заслані козачки-п'ятоколонники. Тому таких слід безумовно вішати на ліхтарях та сухому гіллі. Це ворог, котрий не здається. Тому його слід знищувати. Бо, як бачте, нас вони не жаліли на нашій же землі.
Немає коментарів:
Дописати коментар