Травневі вихідні (ДН нашої мами та дружини Олечки :))

Ну, не стільки травневі (до речі, анархісти цілком слушно добиваються компенсації у комуняк відносно вкраденого свята 1-го Травня, коли й дійсно в Штатах на демонстраціїї анархістів було вбито багато їхніх членів. Але "кожному коню" відомо, що комуняки крадуть завжди і всюди. Окрім казкового персонажу Павки Корчагіна. І апріорі всім прощають свої борги), скільки ДН нашої мами і дружини Олечки :).

То ми дуже тісним колективом у складі іменинниці Олечки, нашого синочка Андрійка, його хресної матусі (а нашої дорогої та улюбленої куми Люди) та бабусі/мами/тещі Люби вирішили відсвяткувати цю знаменну дату 25-річчя Олечки у казковій країні Нарнія. Чи-то пак її проекції на околиці села Суськ.

Звідки взялася аналогія з Нарнією: колись я бродив в лісових околицях села Суськ, в районі останнього бою полковника УПА Клима Савура (Дмитра Клячківського). І там напав на одну місцину, котра вельми нагадала мені мікроепізод із "Хронік Нарнії" (там, де наймолодша дівчинка уві сні йде до лева Аслана по дорозі, котру їй витворили дерева, що розступилися). То я попав якраз на таку дорогу. Більше того, синочок Андрійко, котрому я показав дану місцину, негайно погодився, що вона геть схожа на ту, із Нарній. І відтоді ми всі так і говоримо: "Суська Нарнія".

Було море вельми смачних шашликів, була ще більш смачна домашня "хріновуха", було шотландське віскі "Legendary Scott", була чудова дата Дня Народження Олі, була прекрасна компанія старих-престарих друзів та однодумців.... Що ще потрібно людині для повного щастя?! :)

Я лише розпалив багаття та перевертав шашлики (маринувала м'ясо на цей раз Оля). А смажив його, слідкував за ним, поливав його пивом синочок Андрійко. Вперше у своєму житті (ну, згідно моїх порад/консультацій, звичайно). Йому вельми це сподобалось. А мені - ще більше! Це ж відтепер можна буде ще й цю справу йому перепоручити 8-). Одним словом, дякуючи Богу і нам усім свято ДН Олечки вчергове вдалося на славу. Нижче - фотозвіт :)