Сьогодні в одній із LinkedIn груп побачив тред із обговоренням сабджу. І зацікавився що воно таке. Ну і англійська вікіпедія лаконічно і доступно пояснює механізм цього шахрайства. В нас воно не вельми розповсюджено (поки-що), проте, гадаю, незабаром набуде великої популярності. Найцікавіше те, що навряд чи шахраям можна зробити якусь юридичну "пред'яву". Бо їхні методи грунтуються на цілком добровільному callback дзвінку ошуканого "лошарика".
Також сучасні методи боротьби із цим видом шахрайства як мінімум не назвеш вельми прогресивними. В основі їх лежить інформування клієнтів, що, мовляв, "АТАС! Існує отакий вид шахрайства. Тому будьте пильні". Ну і тупий бан певних телефонних мереж та номерних ресурсів.
7 коментарів:
Усе геніальне - просто!
І з юридичної точки зору - «притягти» абсолютно нема за що.
Особливо, якщо номер бізнесовий, «засвічений» у рекламі чи оголошеннях (хіба що вдасться довести у суді (не нашому - японському! ;) ), що «пропущений дзвінок» робився без чіткого наміру додзвонитися.
Думаю, єдиний ефективний метод боротьби з цим і продібними телефонними «лохотронами» - зобов'язати операторів повідомляти про дзвінок чи SMS на платний номер.
По моєму, зРада не надто давно такий законопроект «зам'яла». Висновки - також на поверхні.
Один із них: «рятування потопаючих - справа рук самих потопаючих»
Дякую за попередження!
Саме так, Руслане. Зараз в основному так і робиться. Масова розсилка СМС по своїх клієнтах із вказанням номеру Wangiri і попередженням типу "АТАС! Лохорозвід!".
Але доки всі ці захисні схеми відпрацюються операторами, то чимало місцевих лошариків постраждає. І ще одне - я зовсім не впевнений, що в наших умовах оператори не зможуть/захочуть очолити цей тип шахрайства. Згадаймо карла-марла і його знамениту фразу, котра звучала приблизно так, що "нема такого злочину, на який би не пішов капіталіст за 300% прибутку" /(С) карл-марл/ 8-)
Олеже, дозволю собі не погодитися з марлазмом.
Приклад: грошолюбива капіталістична компанія Київстар, прагнучи одержати додаткові 300% як Інтернет-провайдер кожен під'їзд багатоквартирного будинку у моєму місті за якийсь місяць прикрисила гарною табличкою зі вказанням вулиці, номеру будинку та переліку квартир у під'їзді, у той час як наше злидарське міське будинкоуправління ледве спромоглося за 20 років кожен будинок обладнати табличкою з назвою вулиці та номером будинку, та й то - напередодні перепису населення.
А Карло-марло показав себе елементарно невдячною і нерозумною людиною, виношуючи свою маячню про зло від капіталу у той час, як сам жив коштом свого друга (за деякими даними - коханця) капіталіста (хай і дрібного) Енгельса.
Захопившись честолюбивим бажанням сказати щось нове (необов'язково правдиве) він вирішив очорнити і демонізувати капітал та капіталістів і заради того закрив очі на очевидне продовження своєї фрази «... злидарі ж готові на будь-який злочин навіть не за 30 срібняків, а за саму обіцянку 30-ти срібняків.»
Факт, що марксисти-леніністи його (подовження) добре знали, доведено тим, що вони, зробивши ставку на це невиголошене продовження, перемогли!
Істина полягяє у тому, що в середньому як капіталісти, так і злидарі - морально абсолютно однакові. І серед одних, і серед інших трапляються як чесні люди, котрими варто захоплюватися, так і негідники, від котрих верне з душі.
Але коли злидар за 40 гривень чи пакет гречки, чи, навіть, гарну обіцянку продає свій голос, наражаючи цілу державу на небезпеку бандократії, то «його довели до цього», а коли капіталіст вкладає мільйони в модернізацію виробництва, щоби, зменшивши собівартість, запропонувати цілому суспільству більш якісний товар за дешевшу ціну - його роблять «ворогом народу», бо разом з тим 1'000 чоловік, котрі виконували отуплюючу, одноманітну, недостойну звання Homo Sapiens, роботу, підпадають під скорочення.
Тобто, різниця - лише у кількості: злидарів 95%, а капіталістів - лише 5%.
Тому, щоби здобути популярність, дуже вигідно усіляко роздимати міф «ми люди бідні, але чесні» та паралельно лаяти і паплюжити «багатих падлюк».
На цьому стоять усі мас-медіа і - примножують свій КАПІТАЛ, лаючи його.
Але що цікаво, видатні українські провідники та організації націоналістичного спрямування (починаючи від «Просвіти») початку XX ст. навпаки, поряд з відродженням національної самосвідомості інтенсивно відроджували і насаджували культуру підприємництва і співпраці. (Про це у своїх спогадах пишуть і Улас Самчук і Тарас Бульба-Боровець).
Можливо, це одна з причин того, що УПА так довго «без надії таки сподівалась» ?
І, можливо, саме через дуже глибоко вкорінений в українців у післявоєнний період менталітет злидаря зараз 20 років незалежності фактично пішли кобилі під хвіст?
2Руслан: Не сперечатимуся з Вами ніразу. Проте Ви трохи помилково розцінили мою фразу. Я ж і написав "я зовсім не впевнений", а не "я впевнений" :). Чисто тому "не впевнений", що всі останні десятки років ситуація набула стійкої тенденції розвитку від гіршого до нестерпного. І цьому тренду не видно кінця. Тому і зараз оптимістично скажу - побачимо :).
Відносно кооперативного руху українців кінця 19-го початку 20-го століття, котрий на Галичині знайшов своє відображення в популярному тоді гаслі "свій до свого по своє", то я тим більше не сперечаюся. І в мене десь є велика стаття в PDF, в котрій описані всі труднощі, з котрими довелося стикнутися підприємцям-українцям-методологам даного руху. Від абсолютно неприйнятних методів неукраїнських конкурентів до прямого політичного тиску.
А чого можна було досягти показує приклад тодішнього українського кооперативного "Маслосоюзу", котрий експортував найякіснішу в світі продукцію до всіх основних цивілізованих країн світу. І був одним із основних гравців даної галузі на світовому ринку.
Дякую за відповідь, Олеже.
Перечитав Ваш попередній відгук - дійсно, у ньому Ви жодним чином не обстоюєте соціалізму.
Останнім часом я наполегливо викурюю соціаліста із себе - то карло-марло спрацював як дзвінок для собаки Павлова.
:)
Але, принаймні, ми порозумілися!
;)
--------
Якщо можете порекомендувати якісь імена чи назви, щоби, поґуґливши, знайти спогади / програмні документи / іншу інформацію про кооперативний рух українців - порекомендуйте, будь ласка.
2Руслан: На превеликий жаль не знайшов вже у себе згадуваного мною PDF-файлу про українську кооперацію кінця 19-го - початку 20-го століття. Можу порадити лише поглянути сюди. Може, щось там знайдете для себе. Чи які нові ключові слова для пошуку...
Дякую.
Дописати коментар