Пропозиція щодо процесу видачі громадянам України державними канторами різних довідок

В Україні система взаємовідносин громадян з державними органами давно перетворилася на апарат приниження та справжню катівню.

Я вже описував тут наші родинні поневіряння при спробах зібрати довідки, необхідні для оформлення продажу обійстя покійної бабусі. Так до сих пір ці довідки й не зібрані, а потенційний покупець вже відмовився від придбання. Бо втомився чекати і зневірився в тому, що в близькому майбутньому вдасться зібрати всі довідки, необхідні для оформлення акту купівлі-продажу. Тому батьку зараз потрібно віддавати завдаток, котрий в значній мірі був потрачений на довідки, котрі до цього часу вже втратили термін придатності.

А ще паралельно дружина оформляла собі пенсію, також збираючи масу різноманітних довідок... (чого вартує одна лише довідка з обласної лікарні про те, що відділення інтенсивної терапії має назву саме "відділення інтенсивної терапії", а не "відділення реанімації"... І нікого не хвилює, що дружина ну абсолютно не могла мати жодного відношення до цих назв, оскільки не вона ті назви встановлювала, і не вона їх згодом міняла. Але 20 років тому в трудову книжку їй записали "відділення реанімації" - і все. Жопа).

То познайомившись із цими "кругами пекла" хочу сказати, що повністю солідарний з одним своїм знайомим, котрий запропонував прийняти закон про смертну кару чиновникам, котрі для видачі громадянам якихось довідок вимагають від них принести інші довідки з інших державних установ. Хіба що маю певні зауваження щодо способу евтаназії, але аж ніяк не до її суті.

Аргументація тут дуже проста.

За 20 років бутафорської "незалежності" на різноманітні "державні програми інформатизації" було всього витрачено порядка 20 мільярдів народних гривень. Цебто з наших кишень регулярно щорічно виймають і тратять на "комп"ютеризацію" мільярд гривень. То, мабуть, прийшла пора вже спитати в лідарасів доступною їм мовою "дебаблосцукобля?!"

Ну, це риторика. Насправді ми всі прекрасно знаємо, що жодних "загальнодержавних" БД із розподіленим доступом в Україні до цих пір не існує, що гроші банально й многорічно розкрадаються, а злодюги тащаться на далеких та пишних курортах з блядями замість "хавати зону".

Але дещо в результаті "інформатизації" все ж є. Те, що вже негайно дозволило би громадянам один раз прийти в любий державний орган, зареєструвати свою заявку на якусь довідку, а потім тільки ще раз з"явитися там для її отримання. (Краще, звичайно, взагалі не ходити по тих "Рогах і копитах", але двічі, у заздалегідь узгоджений час, без шалених черг, це ще можна витримати).

Звісно, що такий підхід сприйметься в штики різними "нафарбованими курвами" /(С) В.Литовка/, котрі в державних канторах "сидять на прийомі". Але то таке. З "нафарбованими курвами" ще можна якось справитись.

Коротше, суть наступна:

1. Всі держкантори мають е-мейлову поштову скриньку. Хоча би одну. Приймемо, що це і є весь результат інформатизації.
2. При заявці громадянина "видати йому довідку" про що-небудь, що перебуває в сфері компетенції даної кантори, "нафарбована курва" реєструє дану заяву (разом з необхідними контактними даними громадянина) і повідомляє йому орієнтовний час наступної (і останньої!) зустрічі для видачі цієї довідки. І все! (Звичайно, це все громадянину можна було би зробити й без особистого походу в кантору, а просто направивши туди електронного листа, але див. вище).
3. "Нафарбована курва" тепер мусить відкласти помаду й дзеркало (чи відволіктись від "Однотрахніків") і таки дещо виконати із своїх службових обов"язків. Наприклад, прикинути які "допоміжні" довідки з інших держкантор потрібні для видачі отої "основної" довідки, котра є об"єктом інтересу громадянина. Одним словом, "нафарбована курва" складає такий список і (увага!) не піднімаючи зі стільця товстої сраки направляє (знову ж таки по емейлу!) офіційні запити/прохання у відповідні держустанови про видачу "допоміжих" довідок. Ті, в свою чергу - при потребі, далі. І так аж до тих пір, поки перша "нафарбована курва" не отримає у своє розпорядження геть усі "допоміжні" довідки, необхідні для видачі отієї "основної" довідки, за котрою, власне, і приходив громадянин.
4. Ну і нарешті після завершення процесу збору "додаткових" довідок перша "нафарбована курва" роздруковує їх і завіряє отриману пачку (я реаліст, і вельми далекий від сподівання, що існують держкантори, котрі реально застосовують у себе які-небудь системи електронного документообігу, засновані на безпаперових технологіях) у своїх зверхників, готує "основну" довідку, підписує її де там потрібно і повідомляє громадянину, що його довідка готова і він може забрати її тоді-то й тоді.

Все.

І що заважає впровадити таку практику прямо вже? То я скажу що:

1. Всім все пох.й. Ніяких ініціатив навіть не чекайте - це раз
2. Сподівання "нафарбованих курв" та їхніх очільників на хабарі за "нестояння в чергах" - це два

Ці два пункти - це просто різні сторони однієї медалі: нинішня система влади (і державний апарат) по своїй суті є окупаційними і страшенно ворожими громадянам (набагато більш ворожими, ніж гітлерівська окупація! Бо в часи 2-ї світової війни  гітлерівці принаймі всіляко сприяли тим, хто хоче працювати: роздавали землю, реманент, допомагали грішми). І висновок може бути один - цей рабовласницький лад мусить бути повалений. Навіть зі зброєю в руках. А я би особисто сказав, що найперше зі зброєю в руках, оскільки в історії людства ще не було випадків, коли свобода падала з неба безкоштовно. І ми в цьому нещодавно самі вочевидь переконалися. А те, що до сих пір нам "падало з неба" - це бутафорія.  "Дурілка картонная". "Потьомкінські села". Справжня, квітуча Алея Свободи має з обох сторін бути обрамлена ліхтарями, образно кажучи, "литвинів в зашморгах". Як це свого часу було зроблено в усіх західних демократіях.

P.S. Спеціально для "танкістів" та/чи "боксерів": "литвини" - це збірне поняття. І навіть не обов'язково чоловічої статі.